нмт історія | Quizlet

1556

Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі

1556-1561

Створення Пересопницького Євангелія

1529, 1566, 1588

литовські статути, якими закріпачували селян

1569

Люблінська унія

1572

Реєстрове козацтво Сигізмунда Августа

1574

Видання книг І. Федорова «Апостол» та «Буквар» (перший

друкований підручник для навчання грамоти)

1576

Відкриття Острозької слов'яно-греко-латинської академії

(ректор Г. Смотрицький; викладачі: І. Княгинецький, Д.

Наливайко, К. Лукаріс та ін., серед вихованців: М.

Смотрицький, П. Конашевич-Сагайдачний, Й. Борецький)

1578

Козацька реформа Стефана Баторія (600 осіб реєстровців)

1586

Утворення першої братської (слов'яно-греко-латинської)

школи у м. Львів(Антіохійський патріарх Йоаким

затвердив Статут Львівського Успенського братства,

згодом воно отримало право Ставропігії

(підпорядкування Константинопольському патріарху)

1591-1593

Повстання Криштофа Косинського (охоплення району

Білої Церкви, Черкас, Канева; поразка повсталих від військ

В.

-К. Острозького під П'яткою)

1596 р.

Берестейська церковна унія; утворення Української

Греко-Католицької Церкви (УГКЦ)

1596 р.

Повстання С. Наливайка (поразка від військ С. Жолкевського в

Солоницькій битві поблизу Лубен; страчений у Варшаві)

1615

Заснування Київського Богоявленського братства (вступ П.

Конашевича-Сагайдачного з Кошем Запорозьким)

1616

Здобуття козаками П. Конашевича-Сагайдачного м. Кафи

(сучасна Феодосія) де розташовувався невільничий ринок

1618

Похід козаків під проводом П. Конашевича-Сагайдачного на

Москву;підписання Деулінських угод; Річ Посполита отримала

Чернігово-Сіверщину та Смоленщину

1620

Відновлення вищої православної церковної ієрархії;

висвячення Феофаном на посаду митрополита Йова

Борецького (з ініціативи П. Конашевича-Сагайдачного)

1621

Хотинська війна (участь військ гетьмана П. Конашевича-

Сагайдачного проти Османської імперії разом із військами С.

Жолкевського; поразка Османа у війні)

1625

Куруківська угода (протистояння С. Конєцпольського з

військами М. Жмайла поблизу м. Бар; створення 6 полків

реєстровців)

1630

Повстання нереєстровців під проводом Т. Федоровича

(Трясила); бій під Переяславом, «Тарасова ніч»; підписання

Переяславської угоди (кількість реєстровців - 8 тис. козаків)

1632

«Пункти для заспокоєння руського народу»

Утворення Києво-Могилянської колегії

1635 р.

Захоплення та руйнування І. Сулимою фортеці Кодак (збудована

французьким інженером Ґ. Л. де Бопланом з метою не

допускати козаків у походи на турків і татар)

1637-1638

Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина,

Дмитра Гуні

1638-1648

«Золотий спокій»; зародження невдоволення українців

польською владою

травень 1648

Битва під Жовтими Водами

Битва під Корсунем (розгром 20-тисячних військ

М. Потоцького)

вересень 1648

Битва під Пилявцями; оголошення «посполитого

рушення» (шляхетського ополчення)

Захоплення військами М. Кривоноса Високого

Замку у Львові

грудень 1648

Урочистий в'їзд Б. Хмельницького до Києва

(Хмельницького зустрічали єрусалимський

патріарх Паїсій та митрополит Сильвестр Косів)

1649 р.

Зборівська битва, Зборівський договір (під владою

гетьмана - Київське, Брацлавське, Чернігівське

воєводства,; кількість реєстровців - 40 тисяч)

1651 р.

Берестецька битва, Білоцерківський договір (під

владою гетьмана - Київщина, кількість

реєстровців - 20 тисяч; поляки повертаються на

свої землі)

1652

Батозька битва (помста за Берестечко)

1653

Похід Т. Хмельницького на Молдову (допомога

своєму тестю); смерть Тимоша

Битва під Жванцем, Камʼянецький

договір (домовленість поляків і татар про

припинення воєнних дій; Хмельницький у

переговорах участі не брав)

1654

Переяславська рада, українсько-московський

договір («Березневі статті») (присяга гетьмана і

козаків на вірність московському царю Олексію;

Конфедерація)

1656

Московсько-польське Віленське

перемир'я (обіцянка Речі Посполитої надати

корону російському царю Олексію)

1657 р.

корсунька рада( обрання гетьманом Виговського)

1658

Гадяцький договір (сторони договору: Польща, Литва, Велике князівство Руське)

1659

Конотопська битва; московсько-українська війна

Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В. Шереметьєв)

1660

Слободищенська угода

1663

Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та Лівобережну (1. Брюховецький) (Чорна рада в Ніжині);

зречення гетманства Ю. Хмельницьким

1665

Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті

1663-1664

Похід П. Тетері з поляками на Лівобережжя

1665-1676

П. Дорошенко - гетьман Правобережжя; створення

«сердюків»

1667

Андрусівський перемирʼя між Московією та Польщею (без українців); юридичний поділ України

1668

П. Дорошенко - гетьман обох боків Дніпра

1669

Корсунська угода, визнання Правобережною

Гетьманщиною протекторату Османської імперії

1669-1672

Д. Многогрішний - (наказний) гетьман Лівобережжя; підписання Глухівських статей (27 пунктів); утворення «компанійців»

1672-1687

1. Самойлович - гетьман Лівобережжя. Утворення

бунчукового товариства, укладання Конотопських статей;

забудова Троїцького собору Густинського монастиря під

Прилуками; церкви Іоанна Предтечі

1677-1678

Перший і другий чигиринські походи Туреччини

1678-1679

«Великий згін» (насильницьке переселення мешканців з Правобережної України на Лівобережну, організоване

гетьманом I. Самойловичем)

1681

Бахчисарайський мирний договір (сторони договору:

Туреччина, Московія); середня Київщина 20 років

залишалася незаселеною

1686

«Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою (Брацлавщина та південна Київщина мали бути нейтральними).Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові

1687

Підписання Коломацьких статей новообраним

гетьманом I. Мазепою

1702-1704

Повстання С. Палія. Перехід І. Мазепи через Дніпро, зайняття Київщини й Волині, придушення повстання І.

Палія

1704-1709

Обʼєднання Правобережної та Лівобережної України під владою І. Мазепи

1708

Україно-шведський союз, зруйнування Батурина

1708-1722

Призначення Скоропадського гетьманом (для

наглядання над гетманом призначався царский

резидент А. Ізмайлов)

1709

Перехід кошового отамана Запорозької Січі К. Гордієнка з військом на бік І. Мазепи. Полтавська битва. Поразка шведів та І. Мазепи, втеча до Бендер

1709

Зруйнування московитськими військами

Чортомлицької січі, Полтавська битва

1710

«Конституція..» Пилипа Орлика («Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького»: вступ і 16

статей). Обрання П. Орлика гетьманом

1722-1727

Перша Малоросійська колегія (складалася з 6 офіцерів, яких очолював граф Вельямінов)

1727-1734

Д. Апостол - гетьман; «Рішительні пункти»; завершено

укладання зводу «Права, за якими судиться

малоросійський народ»

1734

Заснування Нової (Підпільненської) Січі (кошовий отаман І. Білицький, край поділено на 8 паланок (округів)

Гайдамаччина. Повстання Верлана проти Польщі

1738-1759

Виступи загонів 0. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука; виступ «опришків»

1751

К. Розумовський - гетьман

1764

Остаточна ліквідація посади гетьмана

1764-1782

Утворення Другої Малоросійської колегії (очолював П.

Румянцев, який здійснив Генеральний опис Малоросії)

1768-1774

Російсько-турецька війна (закінчилася Кючук-Кайнарджинським договором, кордони Росії відсунулись на південь і таким чином Січ опинилася в межах Російської імперії)

1768

Коліївщина (керівники: М. Залізняк, І. Гонта; повстання охопило Київщину та Брацлавщину, зокрема гайдамаки взяли Умань; повстання придушене російською владою; страта гайдамаків відбувалась у м. Кодня)

1772

І поділ Речі Посполитої (Галичина відходить до Австрійської імперії)

1775

Остаточна ліквідація Запорозької Січі (наказ Катерини ІІ генералові П. Текелі; російська армія напала і зруйнувала Січ, останній кошовий отаман П. Калнишевський увʼязнений у Соловецький монастир. Задунайська Січ, Банатська Січ

1780-1782

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії

1787-1791

Російсько-турецька війна (закінчилася Ясським мирним договором, Крим було закріплено в складі Росії)

1793

ІІ поділ Речі Посполитої (Правобережжя переходить під контроль Російської імперії)

1795

III поділ Речі Посполитої (Річ посполита припинила своє існування, до Росії відходять землі західної Волині)

1798

Видання «Енеїди» І. Котляревського

1805

Відкриття Харківського університету (з ініціативи В.

Каразіна)

1806-1812

Російсько-турецька війна (закінчилася Бухарестським мирним договором, до Росії відійшла Бессарабія)

1810-1825

Рух опришків на Прикарпатті (очолював М. Штолюк)

1813-1830

Повстання (з перервами) під проводом У. Кармелюка на Поділлі

1816

Створення освітнього товариства греко-католицьких священників (у Перемишлі під патронатом єпископа М.

Левицького помічник І. Могильницький зібрав гурт священників і заснував перше просвітницьке товариство греко-католицьких священників)

1818-1819

Утворення в Полтаві масонської ложі «Любов до істини» (членом ложі був І. Котляревський)

1821

Малоросійське товариство (очолював В. Лукашевич);

програмний документ - «Катехизис автономіста»

Утворення Південного (П. Пестель, «Руська правда») й

Північного товариства (М. Муравйов, «Конституція») декабристів (офіцерські організації (декабристи) ставили за мету скинути самодержавство без будь-чиєї допомоги)

грудень 1825-січень 1826

Повстання Чернігівського полку

1828-1829

Російсько-турецька війна (перехід Задунайської Січі в межі Російської імперії, ініціатор переходу - Й. Гладкий)

1828

Ліквідація Задунайської Січі

1830-1831

Польське визвольне повстання

1831

«Холерні бунти» на Закарпатті

1833-1837

Діяльність «Руської трійці» (М. Шашкевич, я.

Головацький, I. Вагилевич)

1834

Відкриття університету в Києві (Університет

святого Володимира, ректор М. Максимович)

1837

Видання «Русалки Дністрової» (у Будапешті

стараннями Я. Головацького)

1840

Перше видання «Кобзаря» Тараса

Шевченка (Петербург)

1844

Повстання під проводом Л. Кобилиці на

Буковині

1846-1847

Діяльність Кирило-Мефодіївського

братства (засновники: М. Костомаров, М. Гулак,

В. Білозерський; програмні документи: «Книга буття українського народу», «Статут братства св.

Кирила та Мефодія»)

1848

Скасування панщини в Галичині

Створення Головної Руської Ради. Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька»

«Весна народів» (революційні події проти самодержавства в європейських країнах).

Проголошення конституції в Австрійській імперії, відкриття парламенту. Діяльність

видавництва Галицько-руська матиця;

відкриття кафедри української мови та літератури у Львівському університеті

(очолював Я. Головацький)

жовтень 1848

Собор руських вчених у Львові

1848-1850

Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині

1848-1851

Діяльність Головної руської ради

1853-1856

Кримська війна

1860

Фінансова реформа; утворення Державного банку;

розвиток мережі приватних банків

Початок громадівського руху в Україні; створення в

Києві Української громади

1861-1862

Видання в Петербурзі першого українського журналу

«Основа»

19 лютого 1861

Царський маніфест про скасування кріпосного права в

Російській імперії (категорія тимчасовозобов'язаних

була скасована через 20 років; відрізки / прирізки на

Правобережжі)

1863

Валуєвський циркуляр (заборона друкування

українською мовою освітніх і релігійних видань)