Препараты (copy) (copy)

Флеш-карточки

Апарат Гольджи в нервных клетках спинального Ганглия котёнка

Комплекс Гольджи

Комплекс Гольджи

Забарвлення: осмієва кислота.

Збільшення: х400.

В нейроцитах чутливого ганглія

Великі круглі клітини, чітке жовте ядро і видно ядерце, навколо дрібні клітини глії.

Сам комплекс гольджі це будут чорні цяточки ( внутрішньо клітинний сітчастий апарат)

Кров людини

Пофарбований за Романовськім гімзою

Еритроцити круглі без ядерні , середня ділянка еритроцита більш світла, ділянка екскавація там де було ядро , сині цяточки лейкоцити

2 внутрішній сітчастий апарат

Пухка Волокниста сполучна тканина
Залізний гематоксилін

Бачимо ядра клітин , довгувасте ядро фібробласта ( дуже світле ) , темне ядро макрофага , невелика кількість волокон і велика кількість аморфної речовини

Кров амфібії

Еритроцити жаби мають овальну форму і більші за розмірами від еритроцитів ссавців. Усередині міститься паличкоподібне інтенсивно забарвлене ядро. Між еритроцитами трапляються лейкоцити з базофільною цитоплазмою і різною формою ядер, Лімфоцити малий округлий, ядро округле цитоплазма базофільна, має вигляд обідочка. Нейтрофільні гранулоцити мають блідо- рожеву цитоплазму і сегментоване ядро. В еозинофільних гранулоцитах розміщені гранули червоного кольору і ядро, яке складається з двох сегментів.  Тромбоцити  виглядають як округлі пластинки з блідою рожевою цитоплазмою і слабозабарвленим ядром. Вони схильні до скупчення в групи.

сухожилля

Забарвлення:гематоксилін i еозин.

Збільшення: х56.

щільна оформлена сполучна тканина , волокон більше ніж аморфної речовини, оформлена тому що волокна строго паралельно.

Рівні організації

Пучок 1 порядку_ одне колагенові волокно

Пучок 1 порядку відділяється від такого самогофіброцитами

Пучок 2 порядку десяток або більше колагенових волокон відділених пвст ( ендотенонвй)

Зовні оточене весь сухожилок перитенонієм

хрящ гіаліновий

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: х400.

При малому збільшенні по периферії зрізу бачимо охрястя (перихондрій), яке складається зі сполучної тканини і забарвлене в рожевий колір. Охрястя має зовнішній шар - волокнистий (1), із кровоносними судинами, і внутрішній - клітинний (2), хондрогенний із хондробластами. Під охрястям містяться молоді хондроцити (3) веретеноподібної форми. Глибше залягають округлі хондроцити по 2 - 4 клітини вкупі, утворюючи ізогенні групи (4) або хондрони. Міжклітинна речовина (5) у місцях розташування ізогенних груп інтенсивно фіолетового кольору (різко базофільна), а в інших ділянках забарвлена слабо базофільно (блідого блакитного або блідого фіолетового кольору).

хрящ еластичний
(Орсеїн)

Забарвлення: орсеїн.

Збільшення: х400.

При малому збільшенні розрізняємо охрястя з волокнистим (1) і клітинним (2) шарами. Охрястя без різкої границі переходить у міжклітинну речовину хряща. У ній чітко розрізняються забарвлені в червоно-коричневий колір еластичні волокна (3). Під охрястям спостерігаємо молоді поодинокі хондроцити (4). Глибше розміщуються ізогенні групи (по 2 - 4) хондроцитів (5).

хрящ волокнистий

Забарвлення: гематоксилін i еозин.

Збільшення: х400.

Волокнистий хрящ є переходом від щільної волокнистої сполучної тканини оформленого типу (сухожилля) до гіалінового хряща. При малому збільшенні спостерігаємо ділянки як гіалінового, так і волокнистого хряща. У гіаліновому хрящі (1) волокон не бачимо, ізогенні групи (2) тут оточені міжклітинною речовиною фіолетового кольору. У ділянці з волокнистим хрящем (3) розрізняємо товсті пучки колагенових волокон рожевого кольору (4), а між ними - ланцюжки і стовпчики хондроцитів (5). Ближче до хряща хондроцити оточені хондриновими волокнами або капсулою. У більш віддалених ділянках ця капсула зникає і хондроцити замінюються фібробластами

Розвиток кістки на місці гіалінового хряща

бачимо зачаток епіфіза та діафіза , все починається з утворення моделі кістки з гіалінового хряща вкритого охрястям. З судин охрястя приходять остеобласти в починають будувати кістку .

Червона смужка - перехондральна кістка яка знаходиться під охрястям яке заміщується на окістя .

Хрящ який був всередині гине і руйнується остеокластами , приходять остеобласти і на залишках хряща будують кістку ендохондральну ( червоні ділянки всередині) проміжки ( це судини які вросли)

І всі проміжки заповнюються ретикулярною тканиною

Між епіфізлм і діалізом метаепіфізарна пластинка

Зона незміненого хряща

Зона стовпасттго хряща

Зона пухирчастого хряща

Залишки мінералізованого хряща

жирові клітини
(Судан)

Одне ядро , персневидноі форми клітина

кубічний та циліндричний епітелій

Висота клітини менша ніж ширина отже це циліндричний, форма ядер відповідає формі клітин . Ядра видовжені і клітина видовжена . За базальною мембраною ПВСТ і багато капілярів . В пвст ядра фібробластів . Кубічні- висота і ширина практично однакові , ядра круглі відповідають формі клітин

гладенька м'язова тканина

гладенька м'язова тканина

Веретеновидні клітини, розташовуються шарами

Ядра як сині тоненькі голочки, в прошарках між міоцитами сполучна тканина

Поперечно посмугована серцева м'язова тканина

Залізний гематоксилін

Клітини кардіоміоцити утворюють функціональні волокна які лежать вздовж а між ними анастомозо .

Між темними ділянками знаходяться світлі прошарки -ПВСТ,( ендомізій ) і волокна , клітини ПВСТ і капіляри

Структурна одиниця кардіоміоцит , границі кардіоміоцита представлені вставними дисками , ядро одне , займає центральне положення

хроматографільна речовина (тигроїд) нервових клітин
тилуїдиновий синій

Великі полігоналтні клітини ядер передніх рогів спинного мозку , цитоплазма блакитна , яскраві фіолетові гранули - хроматофільна субстанція

там де немає гранул це аксон і аксонний горбик

Світле ядро бо клітина активна

астроцитарна нейроглія

Забарвлення: імпрегнація нітратом серебра.

Збільшення: х400.

Пухнасті клітини - протоплазматична глія, яка зарактеризуєтьсч короткими дуже розгалуженими відростками .

Оскільки ці відростки ідуть в усі боки то вони виявляються фрагментованими і в одній площині здається що клітина волохата , пухнаста

поперечний зріз нерва

Весь нерв оточений епіневрієм , від епіневрія відходять прошарки які ділять нерв на пучки , пучки оточені периневрієм , від периневрія відходять тонесенькі прошарки всередину пучка це ендоневрій який ділить на окремі нервові волокна

капіляри артеріоли венули

капіляри артеріоли/венули(гемомікроциркуляторне русло)

Прекапілярна артеріола — Бачимо рисочки поперек судини ( ядра гладких міоцитів, які утворюють циркулярний шар) просвічуються еретроцити, мілцити утв сердець оболонку але ще не суцільний шар ( м‘язова оболонка є але вона утворена не суцільним шаром міоцитів.

Посткапілярна венула — Судина великого калібру, добре просвічуються клітини крові, немає поперечних рисочок(міоцитів), тонка стінка, серелньої оболонки ще немає

Капіляр — Найтонша судина, є ядра ендотелія вздовж судини

вена м'язового типу

Просвіт гладенький немає хвилястого рельєфу, є ядра ендотелію, далі м’язова оболонка видовжені ядра по ходу стінки( циркулярний шар), далі широка адвентиція, більша м’язової

артерія еластичного типу

артерія еластичного типу

Фарбується орсеїном

Еластичного типу - середня оболонка не м‘язового типу, а 40-50 вікончастих еластичних мембран, які при фарбуванні стають хвилястими, між мембранами невелика частина еластичних волокон, які зв’язують мембрани, аморфна речовина і поодинокі гладкі міоцити, потом адвентпційна оболонка в якій є ваза вазорум

артерія м’язового типу - Хвилястий рельєф, більш чітка форма,  широка середня м‘язова оболонка, адвентиція займає незначний просвіт, є внутрішня і зовнішня еластична мембрани

Гладенька поверхня( немає рельєфу) немає чіткої форми, м‘язова тоненька, адвентиція широка, немає еластичних мембран

лімфатичний вузол

Субкапсулярний синус між фолікулами і капсулою
Мозкова речовина : ретикулярна спол тк

селезінка

Добре розвинена капсула
Біля фолікулів видні центральні артерії

мигдалик

Крипта - випинання епітелію через мигдалик
Епітелій: багатошаровий плоский

червоний кістковий мозок

Є фрагменти кісткових трабекул, оточені шаром остробластів, всередині замуровані остеоцити. Між кістковими балками ретикулярна ніжна строма але ми її не бачимо є жирові клітини, струсоїдні капіляри в які вийшли зрілі еретроцити без ядра, насичені гемоглобіном, і також клітини на етапі дозрівання

гіпофіз

щитоподібна залоза

тимус (Вилочкова залоза, загрудинна залоза)

тимус (Вилочкова залоза, загрудинна залоза)

Паренхіматозний орган, зовні вкритий капсулою, від капсули перегородки що ділять на часточки. Паренхіма в часточці представлена Т-лімфоцитами і є дві зони: периферійна темна (кіркова тут відбув антигеннезалежна проліферація (розмноження) і диференціація Т і В лімфоцитів) і більш світла центральна (мозкова сюди виходить лише 5% Т лімфоцитів які пройшли процес антигеннезалежної диференціації, отримали рецептори до чужих антигенів і пройшли відбір кіркової речовини і не загинули апоптоза як 95%клітин )

наднирник

Листкоподібні сосочки язика

Листкоподібні сосочки язика

Сорочки - випинання власної пластинки в епітелій, вони мають випин у вигляді трипелюсточки і в бічних в поверхнях в епітелї є світлі ділянки - смакові бруньки. На поверхні багатошаровий плоский незроговілий епітелій ротової порожнини. Є власна пластинка і сполучна тканина в якій є слині залози

ниткоподібні сосочки язика

Губа

В основі коловий мʼяз губи

Зовнішня шкірна частина - багатошаровий зроговілий епітелій (епідерміс ) під ним тонкий

Коронка зуба

Корінь зуба

стравохід

-багатошаровий плоский епітелій ентодермального походження
-власні залози в підслизовій основі

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

Стінку стравоходу вивчаємо на поперечному перерізі всього органа дрібної тварини. Перш за все треба розрізнити оболонки стінки стравоходу - внутрішню, слизову (1), середню, м'язову (2) і зовнішню, адвентиційну (3). Між слизовою і м'язовою оболонками розміщується підслизовий прошарок (4).

Слизова оболонка має три шари: багатошаровий плоский незроговілий епітелій (5); власну (пухка сполучна тканина) (6) і м'язову пластинку слизової оболонки (гладкі міоцити) (7). Вона утворює глибокі поздовжні складки.

Підслизовий прошарок (підслизова основа) (4) представлена пухкою сполучною тканиною, в якій залягають кровоносні і нервові сплетення, кінцеві відділи слизових залоз (8) стравоходу. Протоки залоз відкриваються на поверхні епітелію (9).

М'язова оболонка (2) складається з двох шарів - зовнішнього, поздовжнього, і внутрішнього, циркулярного. У верхніх відділах стравоходу - це посмугована нутрощева м’язова тканина.

Адвентиційна оболонка (3) - це пухка сполучна тканина з великими кровоносними судинами і нервовими стовбурами.

Перехід стравоходу в шлунок

Стравохід:
-власні залози в підслизовій основі
-багатошаровий плоский епітелій
Шлунок:
-кардіальні залози в власній пластинці
-одношаровий циліндричний епітелій

Забарвлення: гематоксилін i еозин.

Збільшення: х80.

Ділянка переходу стравоходу в шлунок характеризується, перш за все, різкою зміною багатошарового плоского епітелію стравоходу (1) на одношаровий стовпчастий епітелій шлунка (2). Крім того, змінюється рельєф слизової оболонки: у стравоході можна побачити лише складки, а в шлунку поряд зі складками спостерігаються шлункові поля з ямками (3), на дні яких відкриваються вивідні протоки шлункових залоз (4). Останні в кардіальній частині шлунка мають будову, подібну до кардіальних залоз стравоходу. Це прості трубчасті розгалужені залози.

Двошарова м'язова пластинка слизової оболонки стравоходу в шлунку змінюється тришаровою. Двошарова м'язова оболонка стравоходу переходить у середній та зовнішній шари м'язової оболонки шлунка і доповнюється внутрішнім косим шаром.

Дно шлунка

Гематоксилін, Конго червоний

При малому збільшенні на поверхні слизової оболонки знаходимо заглиблення, які називаються шлунковими ямками (1) і продовжуються вглиб у шлункові залози (2). Під дном залоз розміщуються пучки гладких міоцитів (м'язова пластинка слизової оболонки) (3). Глибше від них - підслизовий прошарок (підслизова основа) (4) із нервовим і судинними підслизовими сплетеннями.

Поверхневий шар слизової оболонки являє собою простий (одношаровий) стовпчастий секреторний епітелій (5). Епітеліоцити мають прозору блідо-рожеву цитоплазму. Залози дна шлунка виглядають як прості, прямі трубочки. Стінку залози, якщо розглядати препарат на великому збільшенні, складають головні екзокриноцити (клітини з базофільною цитоплазмою) (6), пристінкові (кислотні, парієтальні) екзокриноцити (великі клітини з оксифільною цитоплазмою) (7), шийкові і додаткові мукоцити (8), ендокриноцити. Між залозами міститься пухка сполучна тканина - це власна пластинка слизової оболонки (9).

М'язова оболонка має три шари гладких м'язів. Серозна оболонка (очеревина) - це тонкий сполучнотканинний шар, покритий мезотелієм.

тонка кишка

В duodenum наявні дуоленальні залози Брунера в підслизовій основі
В Jejunum та Ileum таких залоз немає
-ворсинки, крипти
-слива>м'язова оболонка

товста кишка
-крипти
-залоз немає

Гематоксилін і еозин

Стінка товстої кишки має такі оболонки: слизову, підслизовий прошарок, м'язову і серозну або в деяких ділянках - адвентиційну.

Слизова оболонка не утворює ворсинок, а лише крипти (1) - більш численні і глибокі, ніж у тонкій кишці. Поверхня слизової оболонки вкрита простим стовпчастим епітелієм

Сполучна тканина власної пластинки слизової оболонки (3) заповнює проміжки між криптами, у ній часто виявляються скупчення лімфоцитів - лімфоїдні вузлики (4) М'язова пластинка слизової оболонки товстої кишки (6) тонка.

М'язова оболонка складається з внутрішнього циркулярного і зовнішнього поздовжнього шару гладких міоцитів.

Серозна оболонка має типову будову.

привушна слинна залоза

-часточки, що розділені септами
-серозна ; секреторні відділи тільки серозні
! На відміну від підшлункової ( в якій також базофільне забарвлення бо сероцити) тут є плсмуговані протоки
! В підшлунковій будуть оксифільні острівці лангерганса

під'язикова слинна залоза

-змішана; секреторні відділи серозні, змішані і мукозні
*Note to self: Піднижньощелепна слина залоза
-змішана; секреторні відділи зерозні і змішані
! У змішаних і мукозних секреторних відділах вставні протоки практично відсутні, бо епітелій ослизняється

печінка свині

Пікрофуксин

печінка людини

Забарвлення: гематоксилін i еозин.

Збільшення: х80.

У печінці людини часточки (1) розрізнити важко, сполучнотканинні прошарки (2) тонкі. Вони ширші лише там, де розміщуються тріади: міжчасточкова артерія (3), міжчасточкова вена (4) і міжчасточкова жовчна протока (5). У центрі часточки розташовується центральна вена (6), від якої в радіальному напрямку розходяться синусоїди (7). Стінка останніх має один шар ендотеліоцитів із видовженими ядрами. Розміщення печінкових балок, або пластинок (8), із гепатоцитами також радіальне. Гепатоцити мають полігональну форму, часто містять два і більше ядер.

ін'єкція судин печінки

шкіра без волосся

Забарвлення: гематоксилін i еозин

- епідерміс

Базальна мембрана має хвилястий хід, підлегла сполучна тканина виростає в епітелій і формує сосочки . Епідерміс має основний (базальний) шар( 1 шар клітин високо диференційованих ),Над базальним шаром лежить шипуватий, або остистий, шар( клітини з відростками), 3. Зернистий( гранули кератогеаліну) , 4.блискучий(червоний колір дає білок елеїдін)5. Роговий 6. Розʼєднаний

-дерма

Сосочковий шар дерми утворений пухкою сполучною тканиною, багатою на судини i нервові закінчення. (Виростає в епітелій утв вирости)

Сітчастий шар дерми  представлений щільною неоформленою сполучною тканиною, де розміщується багато товстих пучків колагенових волокон, орієнтованих у різних напрямках

-Гіподерма ( біла жирова коітковина)

Амортизаційна функція

Легеня

Легеня

Бронх

Основа - м‘язове кільце, ознак хряща не бачимо значить це малий бронх.

Інший препарат : епітелій, власна пластинка, пучки м’язової пластинки, підслизова основа і фрагменти хрящових пластинок - середній бронх

Альвеолярна бронхіола яка ділиться на альвеолярні ходи і закінчується альвеолярними мішечками ( а також бачимо просто багато не відкритих альвеол )

Сечовід

Гематоксилін і еозин

Внутрішня, слизова оболонка утворює високі складки, вкрита перехідним епітелієм (уротелієм)

Власна пластинка слизової оболонки (3) - пухка сполучна тканина. М'язова пластинка слизової оболонки відсутня. Підслизовий прошарок тонкий (4).

М'язова оболонка утворена з трьох шарів гладких міоцитів: внутрішнього - поздовжнього (5), середнього - циркулярного (6), зовнішнього - поздовжнього (7).

Адвентиційна оболонка (8) представлена пухкою сполучною тканиною і містить кровоносні судини і нерви.

Нирка

сім'яник /testis
-білкова оболонка -сполучнотканинні септи
-звивисті сім'яні канальці/ tubuli seminiferi contorti

Забарвлення:гематоксилін i еозин.

Збільшення: х80.

Зовні яєчко оточене капсулою - білковою оболонкою (1), вкритою мезотелієм. Від капсули досередини вростають сполучнотканинні перегородки, утворюючи часточки яєчка. У кожній часточці бачимо поперечно або косо зрізані звивисті сім'яні трубочки (канальці) Внутрішній вміст трубочки складають сперматогенні клітини різного ступеня зрілості і підтримувальні клітини, або сустентоцити (клітини Сертолі). Найближчий до оболонки трубочки шар клітин має. Це сперматогонії (3)Між ними спостерігаються клітини пірамідної форми з світлим ядром - сустентоцити (4). Наступні шари - це, послідовно, сперматоцити I і II порядку (5), які мають більш крупні і бліді ядра, у порівнянні зі сперматогоніями. Найближче до просвіту трубочки містяться сперматиди - невеликі клітини полігональної або витягнутої форми. Серед них поверхнево можна розрізнити сперматозоїди (7). їхні ядра обернені до шару сперматид, а джгутик (хвостик) - у просвіт трубочки.

Між сім'яними канальцями міститься пухка сполучна (інтерстиційна) тканина, в якій проходять судини, нерви, і визначаються великі клітини з круглим, блідим ядром (8). Це - інтерстиційні ендокриноцити, або клітини Лейдига (ендокриноцити яєчка, які виробляють тестостерон - чоловічий статевий гормон).

придаток сім'яника /над'яєчко / epididymis

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

При малому збільшенні бачимо зрізи трубочок (канальців), оточені пухкою сполучною тканиною. Деякі з трубочок мають форму овала, інші - більші за діаметром, із широким рівним контуром просвіту.

Перші є виносними канальцями головки придатка (1). Нерівний контур їхнього просвіту зумовлений наявністю в епітелії високих призматичних облямованих клітин із стереоциліями, які чергуються з низькими кубічними основними (базальними) клітинами. Це - слизова оболонка (2). М'язова оболонка (3) цих канальців побудована з циркулярних пучків гладких міоцитів. Адвентиційна оболонка (4) містить пухку сполучну тканину.

Інші, широкі, канальці - це зрізи сильно покрученої протоки над’яєчка (5). Епітелій протоки над’яєчка псевдобагатошаровий стовпчастий, і представлений високими призматичними клітинами, ядра яких лежать базально. У просвіті часто спостерігаються сперматозоїди (6).

М'язова оболонка (7) складається з циркулярних пучків гладких міоцитів, а адвентиційна (8) - із пухкої сполучної тканини.

простата

Гематоксилін і еозин
М'язово фіброзна строма

А.Зовні простата вкрита сполучнотканинною капсулою (1), в якій розташовуються гладкі міоцити (2), адипоцити (3) і кровоносні судини. Від капсули вглиб відходять перетинки (4). Вони поділяють залозу на часточки. У паренхімі залози спостерігаються окремі слизові альвеолярні залози (5), вивідні протоки яких відкриваються в простатичну частину сечівника.

Яєчник

маткова труба
-одношаровий циліндричний епітелій

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

Стінка маткової труби має слизову, м'язову і серозну оболонки. Слизова оболонка (1) утворює галузисті складки - первинні, вторинні і третинні. В основі складок залягає пухка сполучна тканина - власна пластинка слизової оболонки (2). Епітелій, який покриває складки (3), простий стовпчастий із війчастими епітеліоцитами, трубними екзокриноцитами, вставними і основними епітеліоцитами. Підслизовий прошарок відсутній і тому власна пластинка межує безпосередньо з м'язовою оболонкою. Остання

складається з двох шарів гладких міоцитів: внутрішнього (циркулярного) (4) і зовнішнього (косого і поздовжнього) (5). Між двома шарами м'язів лежить широкий міжм'язовий прошарок пухкої сполучної тканини. Зовні маткова труба вкрита серозною оболонкою: мезотелієм на підлеглій сполучній тканині (6).

матка
-одношаровий циліндричний епітелій

Гематоксилін і еозин

Слизова оболонка (1) вкрита простим стовпчастим епітелієм: клітини - війчасті епітеліоцити і маткові екзокриноцити. Під епітелієм міститься власна пластинка слизової оболонки (пухка сполучна тканина, серед клітин - децидуальні клітини) (2). Епітелій заглиблюється у власну пластинку у вигляді простих трубочок і формує маткові залози, або крипти (3).

У міометрії розрізняємо підслизовий (4), судинний (5) і надсудинний (6) м’язові шари.

Серозна оболонка утворена пухкою сполучною тканиною і мезотелієм (7).

піхва
Багатошаровий плоский епітелій

молочна залоза

=видозмінені потові залози
-складні альвеолярні розгалуджені
(Тоді як звичайні потові залози: прості трубчасті нерозгалуджені)
Молочні синуси->протоки->ходи :
Двошаровий (іноді багатошаровий) епітелій оточений міоепітеліоцитами
-Лактоцити - секреторні клітини кубічної форми, на апікальній поверхні містять мікроворсинки; тип секреції : апокриновий

плацента людини

Плодова частина плаценти вкрита

зовні амніотичною оболонкою з амніотичним епітелієм (1). Під епітелієм розташовується хоріальна пластинка (2), яка містить великі судини. Глибше лежать ворсинки (3), які складаються з хоріальної (позазародкової) мезодерми з судинами хоріона. Поверхня

ворсинок вкрита трофобластом

(4), вони занурені в материнську

кров (див. опис препарата Nº 21). У

другій половині вагітності трофобласт місцями потоншується і ворсинки покриваються фібриноподібною оксифільною масою, яка отримала назву "фібриноїд

Ланхганса" (5).

Пуповина

Це канатик, утворений слизовою сполучною тканиною, в якому

проходять пуповинні судини - дві артерії (1) і одна вена (2). Судини забезпечують кровообіг між організмом плода і плацентою.

Слизова сполучна тканина -

містить велику кількість гіалуронової кислоти, яка забезпечує пружність пупкового канатика і попереджує спадіння пуповинних судин. Окрім судин на зрізі можна побачити отвір неправильної форми - залишок алантоїса, а інколи - залишок

жовткового стебельця. Поверхня пупкового канатика вкрита

одношаровим кубічним амніотичним епітелієм

кора великих півкуль

Шари:
1)Молекулярний
2)зовн зернистий
3)(зовн) пірамідний
4)внутр зернистий
5)внутр пірамідний/ гангліозний
6)поліморфний

кора мозочка

Шари:
1)молекулярний товстий : кошикоподібні( її аксон іде паралельно поверхні, а колатералі утворюють навколо тіл власне кошики), дрібні і великі зірчасті
2)гангліонарний : грушоподібні "пуркін'є"посилають в молекулярний шар 2-3 відростки
3)зернистий : клітини-зерна, великі зірчасті, веретеноподібні з горизонтальними відростками, клітини Гольджі

Забарвлення: імпрегнація нітратом срібла.

Збільшення: х400.

вегетативний ганглій

Капсула, всередині якої мультиполярні нейрони і гліальні клітини
Мультиполярні нейрони за Догелем:
1)Еферентні - довгі аксони
2)Аферентні - довгі дендрити
3)Асоціативні середньо відросткові

Ядро в мультиполярниз клітинах зміщене від центру

чутливий ганглій

Вкритий капсулою , під капсулою ПВСТ

Паренхіма представлена клітинами ,

Тіла нейронів розташовані під капсулою , центральна частина відростки псевдоуніполярного нейрона .

Тіла вкриті мантійними гліоцитами , а відростками шванівські  клітини

Повіка

Основа - коловий мʼяз повіки

Зовнішня частина повіки вкрита шкірою ( багатошаровий зроговілий епітелій під яким знаходиться дерма(пвст(+ волосяні цибулини і сальні залози

Внутрішня частина - слизова оболонка - конʼюктивальна ( багатошаровий плоский незроговілий під яким власна пластинка ПВСТ

З внутрішнього боку бачимо тарзальну залозу ( мейбоєву , видозмінену сальну залозу )

меридіональний розріз передньої частини ока

Бачимо рогівку яка вкрита епітелієм ( власна речовина рогівки яка переходить у склеру)

У місці переходу ( називається лімб) знаходиться шлемі канал

Судинна оболонка - ПВСТ багата на пігментні клітини і судини, утворює циліарне тіло і райдужку

Корона циліарного тіла утворює відростки до яких кріпляться волокна цинової звʼязки .

Цинкова звʼязка фіксує кришталик ( вплітається в капсулу кришталика )

Передній епітелій кришталика- шар кубічних клітин

поперечний зріз спинного мозку

В центрі сіра речовина , по периметру біла , в центрі центральний канал ,

і біла речовина поділена на пучки відростками епендиної глії яка вистилають центральний канал .

клітини лежать щільна одна до одної і довгий відросток проходить через всю білу всю сіру речовину , являється опорою для спинного мозку , вплітаючись навколо спинного мозку будує захисну гліальну мемебрану

В сірій речовині тіла нейронів які формують ядра

зародок хребетних

зародок хребетних

рогівка

1) передній епітелій (багатошаровий плоский)
2)передня межова пластинка (боуменова)
3)власна речовина рогівки (колагенові волокна + фібробласти)
4)шар Дюа (щільна тонка мембрана)
5)задня межова пластинка (десцеметова мембрана)
6)задній епітелій (ендотелій - одношаровий плоский)
!немає судин
!багато нервових закінчень (вільні нервові закінчення)
F: дотик, біль

Багатошаровий плоский незроговілий епітелій

Тільки базальний шар лежить на базальний мембрані , ядра стоять стовпчиками , проміжний шар ядра змінюються до круглого і проміжний шар ядра плоскі

задня стінка ока

Червона смужка це склера ( червоні колагенові волокна які лежать паралельно , між ними фібробласти )

Чорна смужка Власне судинна оболонка/ choroidea:
- надсудинна пластинка
- судинна пластинка
- судинно-капілярна пластинка
- базальний комплекс (мембрана Бруха, скловидна пластинка) - базальна мембрана для сітківки

Основою судинної оболонки є ПВСТ( багата на пігментні клітини ) і капіляри та артерії і вени , в яких ми бачимо еритроцити

Далі сітківка

Пігментний епітелі

Фотосенсорний шар ( дендрити паличок і колбочок)

Зовнішній пограничний шар ( радіальні гліоцити )

Тіла фотосесорних клітин

Зовнішній волокнистий ( ділянка контакту аксона фото сенсорної клітини і дендрита біполярного нейрона

Внутрішній ядерний шар ( тіла біполярних нейронів)

Внутрішній сітчастий

Гангліонаринц шар

Шар нервових волокон ( аксони гангліонарних нейронів)

Внутрішня погранична мемебрана утворена глією

Поперечний зріз нервових волокон
Осмій [ліпіди мієліну]

внутрішнє вухо

Фрагмент кістки вкритий окістям

Спіральна звʼязка - потовщення окістя

Стрижень який утворює спіральний виступ і на поверхні спірального виступу лімб в якому знаходиться 2 губи ( верхня і нижня)

Канал завитки

Перетин частий має форму трикутника

1 стінка -вестибулярна мемьрана натягнута від верхньої частини спіральної звʼязки до верхньої губи лімба ( колагенові волокна оточені плоским епітелієм

2 стінка вистилає спіральну звʼязку - це судинна смужка

3- базилчрна мембрана від виступа спіралтної звʼязки до нижньої губи лімба , колагенові волокна в основі базилярноі мембрани називаються слуховими струнами , знизу один шар плоских епітеліальних клітин і зверху кортіїв орган .

Трикутничрк - тунель, точка відліку на внутрішні і зовнішні клітини , в бік спіральної звʼязки зовнішні , в бік лімба внутрішні . Тунель утворений клітинами стовпами

Підтримуючі клітини діляться на фалангові , з зовнішнього боку3-5 рядів , внутрішні 1 шар

Далі переходимо у зовнішній пограничний і зовнішні підтримуючі які переходять у судинну смужку

З внутрішнього боку - внутрішні пограничні ( зверху ядра сенсорних клітин (3ряди)

мезотелій

Забарвлення: імпрегнація нітратом срібла і гематоксилін.

Збільшення: х400.

- плоскі епітеліоцити, мезотеліоцити - розглядаємо з поверхні, а не на зрізі, тому бачимо, що вони полігональної форми. їхні межі

мають вигляд зубчастих або

хвилястих ліній чорного кольору.

Одношаровий плоский епітелій, входить до складу серозних оболонок

Посмугована м’язова тканина (міокард серця)

кора великих півкуль

Шари:
1)Молекулярний
2)зовн зернистий
3)(зовн) пірамідний
4)внутр зернистий
5)внутр пірамідний/ гангліозний
6)поліморфний

Характерною клітиною є гігінтські пірамідні клітини Беца в 5 шарі , верхівкою дивляться до поверхні , аксон дивиться іде в білу речовину і бічні дендрити залишаються в своєму шарі .

Мітоз

При малому збільшенні знаходимо ділянку з клітинами в інтерфазі і на різних фазах мітотичного поділу. При великому збільшенні розглядаємо будову ядер таких клітин. Ядро інтерфазної клітини (1) велике, округле, має ядерну оболонку, ядерце і грудочки хроматину. У профазі (2) зберігаються контури ядра, усередині якого бачимо переплетені хроматинові нитки, а пізніше (стадія пухкого клубка) - окремі хромосоми. У метафазі (3)

хромосоми вишиковуються по

екватору ядра. В анафазі (4)

хромосоми наближаються до

полюсів клітини і утворюють дочірні групи хромосом. У телофазі (5) бачимо перетяжку клітинного тіла і етапи реконструкції дочірніх ядер.

Мітоз

Мітоз

При малому збільшенні знаходимо ділянку з клітинами в інтерфазі і на різних фазах мітотичного поділу. Ядро інтерфазної клітини велике, округле, має ядерну оболонку, ядерце і грудочки хроматину. У профазі хромосоми тільки починають спіралізуватися в центрі клітин стадія пухкого клубка) - окремі хромосоми. У метафазі хромосоми вишиковуються по екватору ядра( центромерою до екватора, плечима до полюсів) . В анафазі  хромосоми наближаються до полюсів клітини  (центромери до полюса, плечі до екватора) . У телофазі  бачимо перетяжку і утворення ядра.

волокниста сполучна тканина

капіляри артеріоли/венули(гемомікроциркуляторне русло)

Трахея

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

3 оболонки

Слизова (епітелій - багаторядний війчастий, власна пластинка (містить капіляри), яка переходить в підслизову основу є залози)

Фіброзно-хрящова (не замкнуте кільце гіплінового хряща ( наявні ізогенні групи, волокон не бачимо) вкритий охрястям

Адвентпційна

кортіїв орган

розвиток кістки на місці мезенхіми(з включеням гістогенезу зуба)

Гематоксилін і еозин

Бачимо мезенхіму( зародкова сполучна тканинина де є зірчасті клітини вони поліпотентні, з них утворюються всі види сполучних тканин .

Утворений остеогенний острівець ( клітини стали базофільними бо в них накопичилися рибосоми , почався процес диференціації)

остеогенний острівець відрізняється від хондрогенного наявність судини .

далі клітини диференціюються в остеобластм , виробляють міжклітинну речовину і ми бачимо мінералізовану речовину кістки і всередині остеоцити ( замуровані ) + наявні остеокласти , базофільні з кількома ядрами

Апендикс

Забарвлення: гематоксилін i еозин.

Збільшення: х80.

Препарат являє собою поперечний розріз органа. На малому збільшенні видно просвіт (1), обмежований проститм (одношаровим) стовпчастим епітелієм (2) слизової оболонки. Епітелій утворює нечисленні крипти (3) із відносно невеликою кількістю келихоподібних клітин. Епітелій і власна пластинка слизової оболонки, розміщена під ним, інфільтровані лімфоцитами. У власній пластинці спостерігається багато лімфоїдних вузликів (4), більшість яких містить світлі центри (5). М'язова пластинка слизової оболонки, як і в усій товстій кишці, двошарова. М'язова оболонка (6) утворена двома шарами гладких міоцитів, але розвинена значно менше, ніж в інших відділах кишки. Серозна оболонка (7) включає товстий шар сполучної тканини, в якій легко визначаються розрізи кровоносних судин.

сечовий міхур

Мієлінові волокна

Мієлінові волокна

Осьовий циліндр в якому є цитоплазма (нейроплазма) і нейролема світла туди відтісняються цитоплазма з ядром і органелами під час формування завитків з мезаксона

- мієлінова оболонка, є ділянки без оболонки - перехвати Ранвье або міжвузлові перехвати, а також є насічки мієліна

Гемомікроциркуляторне русло

Поперечний зріз трубчастої кістки

Забарвлення: тіонін і пікринова кислота за методом Шморля.

видно остеони ( округлої форми циліндричні утвори зрізані впоперек) кожен остеон складається з циліндричних пластинок які вставлені один в одного . Світлі плями місця де розташовані остеоцити ( вони розміщуються в лакунах з канальцями) по периметру знаходяться окістя , під ним зовнішні генеральні пластинки , шар остеонів і вставних пластинок ( чорні цятки це канал остеона де знаходиться живильна судина) між остоенами вставні пластинки ( компактна кістка немає порожнин)

Гістогенез тканин зуба

Передміхурова залоза

Маткова трубка

Підшлункова залоза

Шкіра з волоссям

Шкіра з волоссям

в епідермісі немає блискучого шару

Зроговілий шар значно тонший

Волосся має корінь який знаходиться в шкірі, частина над шкірою - стрижень. У корені розширення - цибулина, в неї виростає волосяний сосочок який забезпечує живлення.  Внутрішній листок клітин цибулини це початкова зона волосся.

Це довге волосся - є мозкова речовина, яка переходить у кіркову і в кутикулу, далі є внутрішня епітеліальна піхва, зовнішня епітеліальна піхва( похідне від росткового шару епітелія) навколо дермальна піхва.

також бачимо секреторні відділи та вивідні протоки потових залоз (проста нерозгалужена трубчаста)  і мішечки сальної залози ( проста розгалужена альвеолярна)

М‘яз підіймач волосся??