Портрети НМТ | Quizlet

Василь-Костянтин Острозький (1526-1608)

Руський князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч, меценат. Один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів, сенатор Речі Посполитої, засновник Острозької академії.

Петро Конашевич-Сагайдачний (1570-1622)

Блискучий полководець та політичний діяч, полковник, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорозької Січі, один із засновників козацького флоту. Завдяки гетьману Сагайдачному позиції козацтва на території України змінились на краще, військо запорозьке перетворилось на могутню воєнну силу, на яку мали зважати всі сусідні держави.

Петро Могила (1596-1647)

церковний і освітній діяч. Брав участь у політичному житті Речі Посполитої. Учасник Хотинської війни (1620—1621). Провів докорінну реформу православної церкви та освіти в Україні за католицькими, єзуїтськими взірцями. Батько руської (української) теології. Автор «Требника» (1646), співавтор катехізису «Православне сповідання віри» (1640). Домігся офіційного визнання польським королем права на існування православної церкви в Речі Посполитій. Заснував Київський колегіум у 1632 році.

Богдан Хмельницький (1595-1657

провідник Національно-визвольних змагань 1648—1657 років, творець Української козацької держави та її перший гетьман. Очолив національно-визвольну війну з ціллюзвільнення України з польськолитовських володінь, в результаті якої Лівобережна Україна з києвом остаточно вийшли з складу Речі Посполитої.

Петро Дорошенко (1627-1698)

Визначний український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького Правобережної України (1665—1676), очільник Гетьманщини (1668—1670). Козацький полковник, учасник Хмельниччини та московськоукраїнської війни. Гетьманування, котре припало на добу Руїни, провів у постійних війнах, як з зовнішніми, так і внутрішніми супротивниками. Створив наймане військо - сердюків (піхотинців). Сонце Руїни

Іван Мазепа (1639-1709)

Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709).

Кирило Розумовський (1728-1803)

Український військовий, політичний та державний діяч, гетьман «всієї Малої Росії, обох боків Дніпра та Військ Запорозьких». Останній гетьман України. Кирило Розумовський почав докладати зусиль до розбудови автономії Гетьманщини. Без погодження з Петербургом він призначав полковників, сприяв забороні поширювати на українців «холопство», хоч роздавав у володіння козацькій старшині сотенні містечка з вільним населенням, здійснював адміністративну та судову реформи. Прагнув налагоджувати міжнародні зв'язки.

Григорій Сковорода (1722-1794)

Український філософ, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом». Автор творів «байки харківські» та «Сад божественних пісень»

Іван Котляревський (1769-1838)

класик нової української літератури, громадський діяч. Автор поеми «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». Вважається засновником української класичної літератури. Входив до масонської ложі «Любов до істини». Був членом і співавтором програмових документів таємного «Товариства малоросійського».

Тарас Шевченко (1814-1861)

Брав участь у засіданні Кирило-Мефодіївського братства. Свою першу збірку поетичних творі «Кобзар» видав у 1840 році. До неї увійшли поезії «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Російська богема негативно віднеслася до нього, звинувативши його в тому, що він пише «мужицькою мовою»

Микола Костомаров (1817-1885)

Видатний український та російський історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог. Був співзасновником та активним учасником слов'янофільськоукраїнського київського об'єднання «Кирило-Мефодіївське братство». У 1847 році за участь в українофільському братстві Костомарова арештували та перевезли з Києва до Петербурга, де він і провів решту свого життя.

Пантелеймон Куліш (1819-1897)

Український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії. Вважається членом КирилоМефодіївського братства. Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада»

Маркіян Шашкевич (1811-1843)

Український (галицький) пророк («Будитель»), письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини. Зачинатель нової української літератури в Галичині, священник УГКЦ, релігійний та культурногромадський діяч. Перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.

Володимир Антонович (1834-1908)

Український історик, археолог, етнограф, археограф; статський радник, доктор наук, професор Київського університету, членкореспондент Російської АН; співорганізатор Київської Громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв

Михайло Драгоманов (1841-1895)

Український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму. Один із організаторів «Старої громади» у Києві. Доцент Київського університету. Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграці. Засновник українського соціалізму. Брат Олени Пчілки і дядько Лесі Українки.

Павло Чубинський (1839-1884)

Український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор гімну України «Ще не вмерла України...». Член Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

Ісмаїл Гаспринський (1851-1914)

Великий кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Засновник пантюркізму. Був відомий як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар та загалом тюркомусульманського світу, модернізатор їхньої традиційної ісламської культури. Заклав основи сучасної турецької мови.

Іван Франко (1856-1916)

Видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, доктор габілітований, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний доктор Харківського університету. Член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Співзасновник та керівник першої української партії РУРП, редактор газет «народ», «Хлібороб», «Громадський голос».

Агатангел Кримський (1871-1942)

Український історик, мовознавець, вчений, орієнталіст, письменник і перекладач, поліглот, один з організаторів Академії наук України. Український науковець походив з кримських татар, що прийняли православ'я. Жертва сталінського терору. Знав близько 60 мов. Один з засновників Української академії наук.

Леся Українка (1871-1913)

Справжнє ім'я Лариса Петрівна Українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціалдемократія. Донька Олени Пчілки і племінниця михайла Драгоманова. Брала активну участь в українському національному та жіночому русі

Михайло Вербицький (1815-1870)

Український композитор, хоровий диригент, священник УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».

Соломія Крушельницька (1872-1952)

Українська оперна співачка, педагог. Визнали найвидатнішою співачкою світу.

Микола Лисенко (1842-1912)

Український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч. До найвідоміших його творів належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор Кирила Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інші.

Микола Міхновський (1873-1924)

Ідеолог українського самостійництва, адвокат, публіцист. Діяч Української Республіки і організатор її війська, збройних сил. Член Братства тарасівців, засновник Української народної партії, один із лідерів Української демократичнохліборобської партії, член Братства самостійників. Автор брошури «Самостійна Україна», підготував проєкт Конституції

Андрей Шептицький (1865-1944)

Предстоятель Української грекокатолицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський. Один із найвидатніших провідників української церкви й національного руху першої половини ХХ ст. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурнопросвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. Заснував Національний музей у Львові. Стимулював економічну діяльність українців, сприяв відкриттю кооперативів. Під час німецької окупації захищав євреїв від Голокосту, за це визнаний єврейською громадою України Праведником Світу

Кость Левицький (1859-1941)

Український державний діяч, один із найвизначніших політичних діячів Галичини кінця XIX століття — першої половини XX століття, доктор наук. Співзасновник УНДП. Підтримував боротьбу українських парламентарів за український університет. Голова державного секретаріату ЗУНР.

Дмитро Донцов (1883-1973)

Український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, один із перших керівників Союзу визволення України, головний ідеолог українського інтегрального націоналізму

Михайло Грушевський (1866-1934)

Український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки. Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, член ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Президент УНР у 1918 році.

Володимир Винниченко (1880- 1951)

Український політичний і громадський діяч, прозаїк, драматург і художник. Був членом та заступником голови УЦР, головою першого українського уряду - Генерального секретаріату Української Центральної Ради, генеральним секретарем внутрішніх справ, автором та співавтором усіх головних законодавчих актів УЦР, у тому числі 4-х Універсалів. Автор численних публіцистичних, белетристичних і драматичних творів.

Павло Скоропадський (1873-1945)

Український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Офіцер Російської імператорської армії. Учасник російсько-японської та Першої світової війни. Перший командувач українізованого корпусу російської армії під час Першої світової війни. Гетьман Української Держави. Один з лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху.

Євген Петрушевич (1863-1940)

Український громадськополітичний діяч, правник, доктор цивільного і церковного права, Президент і Уповноважений Диктатор (верховний військовополітичний зверхник під час війни) Західноукраїнської Народної Республіки.

Симон Петлюра (1879-1879)

Український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових. Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР). Голова Директорії УНР. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Нестор Махно (1888-1934)

Український політичний і військовий діяч, командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918-1921 років, відомий анархіст і тактик ведення партизанської війни. Вів партизанську боротьбу проти режиму гетьмана П. Скоропадського, Добровольчої армії А. Денікіна та П. Врангеля.

Володимир Вернадський (1863-1945)

Український та російський науковець і філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм. Один із засновників Української академії наук, її дійсний член та перший головапрезидент. Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві. Організатор та директор Радієвого інституту, Біохімічної лабораторії. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств.

Олександр Довженко (1894-1956)

Український радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа. Режисер фільмів «Арсенал», «Земля» і «Звенигора»

Євген Коновалець (1891-1938)

Полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів, перший голова ОУН, один із ідеологів українського націоналізму. Один з ідеологів українського націоналізму. Був убитий в Роттердамі у 1938 році вибухівкою, замаскованою у коробку цукерок

Августин Волошин (1874-1945)

Український релігійний, культурний, політичний діяч, греко-католицький священник Мукачівської єпархії, 1938 прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 став президентом цієї держави, Герой України (посмертно). Прем'єрміністр автономного уряду Карпатської України, президент цієї держави

Степан Бандера (1909-1959)

Український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Один із лідерів ОУН. Прихильник побудови незалежної України

Роман Шухевич (1907-1950)

Український політик і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» у складі іноземних легіонів Вермахту. Генералхорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради. Борець за незалежність України у XX сторіччі. посмертно присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Посмертно іменований найвищим почесним пластовим ступенем гетьманського скоба

Йосип Сліпий (1892-1984)

Український церковний діяч, єпископ Української грекокатолицької церкви, кардинал римокатолицької церкви; з 1 листопада 1944 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, з 23 грудня 1963 року Верховний Архиєпископ Львівський — предстоятель Української грекокатолицької церкви. Підтримав Акт відновлення Української держави

Левко Лук'яненко (1928-2018)

Український політичний та громадський діяч, письменник, юрист та радянський дисидент. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Співзасновник Української Гельсінської Групи. Народний депутат України. Герой України. Автор Акту проголошення незалежності України. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Провів 25 років у тюрмі і на засланні. Перший голова Української республіканської партії

Василь Стус (1938-1985)

Український поет, перекладач, публіцист, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, Герой України посмертно. За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської диктатури, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув

Василь Симоненко (1935-1963)

Український поет і журналіст, шістдесятник. За його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» і казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Один з найвідоміших віршів В. Симоненка «Лебеді материнства» автор присвятив своєму сину.

Іван Дзюба (1931-2022)

Український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України, академік НАН України, другий Міністр культури України, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, керівник відділу загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних досліджень НАН України.

Петро Григоренко (1907-1987)

Радянський генерал-майор, українець, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 році за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах і «психушках». Один із членів-засновників Української Гельсінської групи.

В'ячеслав Чорновіл (1937-1999)

Український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національнодемократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975). Автор книг «правосуддя чи рецидиви терору?» та «Лихо з розуму». Був кандидатом у Президенти на виборах 1991 році, де посів 2 місце.

Сергій Параджанов (1924-1990)

Український та вірменський кінорежисер. Один із представників хвилі «українського поетичного кіно». Започаткував в українському образотворчому мистецтві жанр колажу, який створював на засадах концептуалізму. 1965 р. зняв фільм «Тіні забутих предків».

Іван Миколайчук (1941-1987)

Український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії 1988 року (посмертно). Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та має дві режисерські роботи. В УРСР носив тавро «неблагонадійного». Отримав головну роль у фільмі «Тіні забутих предків».

Олесь Гончар (1918-1995)

Український письменник, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Сталінської премії, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно). За роман «Собор» зазнав цькувань (1968)

Леонід Кравчук (1934-2022)

Перший Президент України після здобуття нею незалежності 1991-1994 рр.

Леонід Кучма (1938)

Український управлінець, політик і державний діяч, другий Президент України, генеральний директор ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», прем'єрміністр України (1992-1993 рр.)

Віктор Ющенко (1954)

Український політик і державний діяч, голова партії «Наша Україна» (2005-2013). Третій Президент України (2005-2010) в результаті Помаранчевої революції. Голова Національного банку України (1993-2000), прем'єрміністр України (1999-2001).

Любомир Гузар (1933-2017)

Український релігійний діяч, патріархпредстоятель Української ГрекоКатолицької Церкви. Священник, єпископ, кардинал. Верховний архієпископ Львівський, Києво-Галицький, архієпископ-емерит.

Петро Порошенко (1965)

Український політик та підприємець, п'ятий президент України (7 червня 2014 — 20 травня 2019). За час президентства призупинив активну російську агресію на сході України, добився зовнішньополітичної підтримки України державами Заходу. При ньому Україна отримала безвізовий режим з ЄС (2017). Сприяв наданню автокефалії Українській православній церкві. Ініціював реформи в армії, освіті, медицині, сферах державного управління тощо.

Василь Мудрий

громадсьеий і політичний жіяч, журналіст. Із 1927 головний редактор газети «Діло». 1925 один із засновників Українського національно-днмократичного об'єднання

Василь Порик

відомий під партизанськими псевдонімами "Базиль", "лейтенант Громовий". Активний учасник руху опору на теренах Франції упродовж Другої світвої війни, командир партизанського загону, що боровся проти нацистських окупантів, Герой Радянського Союзу

Володимир-Сергій Залозецький-Сас

1927 став одним із засновників Української Національної Партії Буковини, був її Президентом. Обирався сенатором парламенту Румунуії, згодом був у ньому єдиним українським депутатом

Ярослав Стецько

заступник ОУНб. Після прийняття 30 червня 1946 р у Львові «Акта проголошення відновлення Української держави» очолив новий український уряд. Був ув'язнений у нацистському концтаборі Заксенгаузен, де перебував до 1944 р

Михайло Бойчук

український художник, один із засновників монументального мистецтва України 20 ст. Представник "розстріляного відродження"

Амет-хан Султан

радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. заслужений льотчик-випробувач СРСР

Андрій Малишко

поетю перекладач, літ. критик. Відомий твір: "Пісня про рушник"

Василь Кук

Головнокомандувач УПА з 1950 (після загибелі Шухевича)

Олена Теліга

поетеса, учасниця ОУН. Розстріляна нацистами у Бабиному Яру у лютому 1942

Сергій Лебедєв

під його керівництвом в Україні був створений перший на континенті Європи комп'ютер — Мала електронна лічильна машина (МЕСМ)

Кирило Осьмак

"Марко Горянський". Діяч УЦР та ОУН, Президент Української Головної Визвольної Ради. Був ув'фзнений і засуджений радянськими спецслужбами

Володимир ФІлатов

офтальмолог