Лексика (українська мова)

Абстрагування

метод пізнання та мисленнєвий процес, який полягає у навмисному відволіканні від другорядних властивостей, зв'язків чи деталей об'єктів для виділення їхніх суттєвих, найістотніших ознак

Авангард

військова одиниця, яка під час пересування військ походом іде попереду головних сил для їхньої охорони.

Авантюра

це ризикований, сумнівний захід або справа, яка часто здійснюється задля легкої наживи, швидкого успіху або через легковажність, без урахування реальних можливостей. Вона зазвичай супроводжується небезпечними подіями, непередбачуваними перипетіями та часто приречена на провал.

Адгезія

це зчеплення або прилипання поверхонь різнорідних твердих чи рідких тіл на молекулярному рівні. Простими словами, це сила, яка утримує різні матеріали разом (наприклад, фарбу на стіні, скотч на коробці або пломбу на зубі).

Ажитація

це стан інтенсивного занепокоєння, тривоги та рухової метушливості, за якого емоційна напруга неконтрольовано переходить у безцільні рухи (ходіння, заламування рук). Це клінічний симптом, що супроводжує психічні розлади (депресія, деменція) або виникає як реакція на сильний стрес, супроводжуючись страхом та втратою цілеспрямованості.

Акустичний резонанс

явище, внаслідок якого акустична система підсилює ті звукові хвилі, частота яких відповідає одній із власних природних частот (резонансних частот) коливань

Алегорія

це художній прийом, при якому абстрактні поняття (любов, смерть, мудрість, зло) або людські риси зображуються через конкретні образи: тварин, предмети, явища природи чи персонажів. Вона завжди має подвійний зміст: буквальний та прихований, що потребує тлумачення.

Альтруїзм

моральний принцип і модель поведінки, що передбачає безкорисливе піклування про благо інших людей, готовність допомогти або пожертвувати власними інтересами заради інших

Альянс

об'єднання між державами для досягнення спільних цілей у певний час; об'єднання окремих осіб, політичних партій, громадських організацій на основі договірних зобов'язань.

Анахронізм

зображення дечого нетипового чи неможливого в певному часі. Може бути як вцілілим пережитком минулого, так і помилкою в зображенні історичних подій або зумисним художнім прийомом.

Антагоніст

персонаж, який є ворогом головного героя чи героїв і поборювання якого відіграє помітну або й провідну роль у сюжеті художнього твору

Антисемітизм

це форма ксенофобії, релігійної та національної нетерпимості до євреїв, що проявляється у ворожості, дискримінації або насильстві. Це поняття охоплює діапазон від побутових упереджень до державної політики переслідувань. Найекстремальнішим історичним прикладом є Голокост.

Антиутопія

зображення у художній літературі чи кінематографії небезпечних наслідків, пов'язаних із експериментами над людством задля його «поліпшення», певних, часто принадливих, соціальних ідеалів, антитеза утопії.

Антураж

це навколишня обстановка, середовище або сукупність умов, у яких перебуває людина або розгортається дія. Це деталі та атмосфера, що задають тон (наприклад, у кіно, дизайні, театрі або інтер'єрі), створюючи цілісний образ місця

Апатія

це відсутність почуттів, емоцій, інтересу чи стурбованості щодо чого-небудь. Цей стан байдужості або придушення таких емоцій, як турбота, ажитація, мотивація або пристрасть.

Аперитив

це алкогольний або безалкогольний напій, який подають перед їдою для збудження апетиту, покращення травлення та підготовки смакових рецепторів. Зазвичай це легкі, сухі, ігристі або гіркуваті напої, що вживаються за 30-60 хвилин до основної трапези.

Апогей

точка еліптичної навколоземної орбіти небесного тіла, зазвичай Місяця або штучного супутника Землі, найвіддаленіша від центру Землі.

Апріорі

філософський термін, який означає те, що передує досвіду. Протилежний термін, апостеріорі, позначає те, що випливає з досвіду.

Аранжування

це процес творчої переробки, адаптації або інструментування музичного твору для виконання іншим складом інструментів чи голосів, ніж в оригіналі.

Арбітр

це незалежний посередник, суддя або рефері, якого обирають або призначають для вирішення спорів, конфліктів чи суперечок між сторонами. У спорті це офіційна особа, яка стежить за дотриманням правил гри, а в юридичній практиці — член третейського суду або міжнародного арбітражу, що вирішує майнові чи цивільні спори

Асенізатор

спеціалізований автомобіль, який допомагає утримувати належний рівень санітарних та гігієнічних норм в місцевостях, а також забезпечує комфортне проживання для мешканців.

Аскетизм

вид духовної практики, моральний принцип з навмисним самообмеженням й самозреченням з метою відмови від життєвих благ і насолод для самовдосконалення або досягнення морального чи релігійного ідеалу, самовідданість, або виконання важких обітниць

Атрибут

невід'ємна, суттєва властивість або ознака предмета, явища чи об'єкта, без якої він не може існувати або повноцінно функціонувати. Це поняття вказує на постійні характеристики, що відрізняють об'єкт від інших (наприклад, атрибути влади, атрибути об'єктно-орієнтованого програмування).

Аутсайдер

індивід, який майже не проявляє себе як особистість у суспільстві або соціальній групі людей.

Афоризм

короткий, дуже влучний, оригінальний вислів, що виражає узагальнену думку у виразній, легкій для запам'ятовування формі, яка згодом неодноразово відтворюється іншими людьми.

Бешкет

колотнеча, сварка, буча, скандал

"[Корній Данченко:] Годі вам, сусідо, лаятися! Чого це ви прийшли в чужу хату, та ще й бешкет учинили?"
(Б. Грінченко)

Блюзнірство, святотство

зневажливо-знущальне, образливе, глузливе ставлення до чого-небудь шанованого і шанобливого; знущання над видатними науковими відкриттями, витворами мистецтва, благородними вчинками, подвигами, моральними нормами, пам'яттю великих людей, героїв тощо.

Брифінг

це короткий публічний виступ офіційних осіб, політиків або експертів, під час якого вони повідомляють ЗМІ актуальну інформацію з певного питання, коментують події чи відповідають на запитання журналістів.

Вербальний

такий, що стосується мови та мовлення; словесний

Вилиці

Опукла кістка черепа, що міститься між оком і верхньою щелепою

"Герасим помітно схуд і постарів: глибоко запали очі, загострилися вилиці, на чолі збільшилося зморщок"
(Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 428)

Вікарій

це церковна посада у християнстві, яка означає заступника, помічника або представника вищої духовної особи (єпископа, архієрея, пастора).

Волосяниця

це застарілий, грубий, шорсткий одяг, виготовлений із верблюжого волосу, овечої або козячої вовни, який аскети носили на голе тіло як знак покаяння, смирення та умерщвлення плоті.

Вродливиця

красуня

"Плющ повивсь по тім балконі, Де вродливиця була".
(Леся Українка)

Вульгарність

це негативна риса поведінки або характеристика чогось, що свідчить про відсутність смаку, культури, вишуканості та духовної благородності. Це прояв грубості, невихованості, зухвалості, використання нецензурної лексики, а також схильність до надмірно ефектного або сумнівного стилю. Вульгарність часто описується як спрощення та відсутність витонченості.

Гегемонія

провідна роль якоїсь держави, міста у відносинах з іншими; — або ж провідна роль якоїсь верстви населення в управлінні державою. Гегемо́нія — провідна роль, перевага в силі, впливі, керівництві.

Генезис

це походження, виникнення, процес зародження та подальшого становлення певного об'єкта, явища або ідеї.

Гештальт

це психологічний термін, що позначає цілісний, завершений образ, ситуацію чи емоційний досвід.

Даосизм

древнее китайское традиционное учение, сочетающее глубокую философию (дао цзя) и религиозно-мистические практики (дао цзяо).

Делегування

це передача завдань, повноважень та відповідальності іншій особі для досягнення конкретного результату. Це дозволяє вам звільнити час, зосередитися на пріоритетних цілях та уникнути вигорання

Демагогія

маніпуляція інформацією, набір ораторських і полемічних прийомів і засобів, що дозволяють ввести аудиторію в оману і схилити її на свій бік.

Деспотичний

той, що нехтує волею інших, діє свавільно та жорстоко, а також той, що ґрунтується на деспотизмі - формі правління, при якій правитель має необмежену, абсолютну владу

Дещиця

Незначна кількість чого-небудь; трохи, дрібниця

"Грошей заробили дещицю, але переконалися: що там найкраще, де нас нема"
(Карпенко-Карий, II, 1960, 160)

Диверсифікація

володіння найрізноманітнішими фінансовими активами, кожен з яких має різний рівень ризику, з метою зниження загального ступеня ризику портфеля в цілому. Розподіл інвестицій і ризиків з різних ринків, фінансових інструментів і стратегій торгівлі.

Дилема

судження, де предмету надаються два суперечливі положення, які виключають можливість третього.

Динамізм

властивість, що характеризується високою рухливістю, стрімкістю розвитку, енергійністю та постійними змінами

Дискредитація

умисні дії, спрямовані на підрив авторитету, іміджу й довіри. Один із прийомів несумлінної конкуренції.

Дихотомія

це поділ цілого на дві частини, які є протилежними, взаємовиключними та не мають проміжних станів. Простими словами, це розбиття поняття чи явища на дві кардинально різні категорії, як-от «день/ніч», «життя/смерть» або «істинне/хибне».

Дуалістичний

прикметник, що означає двоїстий, заснований на дуалізмі, який стверджує наявність двох незалежних первоначал (наприклад, добра і зла, духу і матерії).

Евтаназія

це навмисне припинення життя людини, яка страждає від невиліковної хвороби та нестерпного болю, здійснюване лікарем на прохання пацієнта. Метою є полегшення страждань, проте процедура є предметом гострих етичних, релігійних та правових дискусій у всьому світі

Евфемізм

пом'якшувальні або маскувальні слова і вислови, які використовують замість слів, які сприймаються як небажані, неприйнятні, вульгарні, зневажливі, ненормативна лексика, образливі або табу, а також умовне позначення деяких власних імен

Егоцентризм

неспроможність або нездатність людини сприймати чужу точку зору, розглядаючи власні погляди, потреби та переживання як єдино правильні та центр усього.

Екзальтація

це стан надмірного емоційного піднесення, неприродної захопленості, збудження або захвату, часто межує з ейфорією.

Екзистенціалізм

напрям у філософії XX століття, що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.

Екзистенційна криза

глибокий психологічний стан, пов'язаний із втратою сенсу життя, відчуттям безпорадності та усвідомленням власної смертності.

Ексгібіціоніст

це людина (найчастіше чоловік), яка отримує статеве збудження та насолоду, демонструючи свої статеві органи стороннім людям у громадських місцях без їхньої згоди. Це форма відхиленої сексуальної поведінки, що може супроводжуватися мастурбацією та кваліфікується як психічний розлад, який іноді потребує лікування.

Екстеріоризація

процес в психології, в результаті якого внутрішнє психічне життя людини отримує зовні виражену форму свого існування. Принципове значення поняттю екстеріоризації вперше було надано Л. С. Виготським у його культурно-історічній теорії поведінки.

Екстравагантність
(ексцентричність)

прагнення бути незвичайним, бажання виділитися з натовпу.

Екстрадиція

це міжнародна правова процедура, за якою одна держава передає іншій державі особу, що підозрюється/обвинувачується у вчиненні злочину або вже засуджена, для притягнення до кримінальної відповідальності чи виконання вироку.

Екстраординарний

Відмінний від звичайного; винятковий, незвичайний. Сказати щось було конче потрібно, щоб якимсь способом неначе звести на буденщину екстраординарний прикрий казус

Екстраполяція

наближення, знаходження за рядом даних значень функції інших її значень, що містяться поза цим рядом. Екстраполяція у тварин — здатність правильно передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню найпростіших зв'язків між явищами зовнішнього середовища.

Екстремізм

це прихильність до крайніх, радикальних поглядів, методів та дій у політиці, релігії чи ідеології. Він передбачає використання незаконних методів, насильства, провокацій та залякування для досягнення цілей. Екстремізм часто включає ідеї ненависті чи ворожнечі за національними чи іншими ознаками.

Ексцес

це надмірність, крайній прояв або порушення норми.

Електорат

це сукупність громадян, які мають право голосу та підтримують певну політичну партію, кандидата або висунуті ними програми на виборах. У широкому значенні електорат — це всі виборці країни, а у вузькому — стійка група прихильників конкретної політичної сили

Емансипація

це звільнення від будь-якої юридичної, соціальної чи економічної залежності. Термін передбачає скасування обмежень і зрівняння в правах. Залежно від контексту, це поняття найчастіше використовується у двох значеннях: соціальному та юридичному.

Емісія

це випуск в обіг грошей, цінних паперів (акцій, облігацій), платіжних карток або виділення/випромінювання частинок (у фізиці). У широкому сенсі це створення та введення в обіг нових платіжних засобів або документів, що засвідчують право власності, яке здійснюється емітентом.

Емітент

особа, яка від свого імені розміщує цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.

Емоційний резонанс

Психологічне явище, при якому емоції однієї людини або групи (радість, сум, гнів) безпосередньо викликають подібні почуття у інших, створюючи глибокий емоційний зв'язок або колективний настрій. Це основа емпатії та емоційного інтелекту, що дозволяє «налаштовуватися» на іншого, але може використовуватися і для маніпуляцій.

Емпатія

здатність розуміти, розділяти та співпереживати емоційному стану іншої людини, «дивлячись на світ її очима»

Емпіричний

метод наукового дослідження навколишньої реальності шляхом досвіду за допомогою експериментів та спостережень.

Ергономіка

наука, що вивчає взаємодію людини з іншими елементами системи (технікою, робочим середовищем, предметами) з метою оптимізації цієї взаємодії для досягнення максимальної ефективності, безпеки та комфорту

Ерудований

людина, яка має глибокі, різнобічні та всебічні знання, здобуті завдяки начитаності, освіченості та допитливості

Ескалація

це стрімке загострення, розширення або планомірне нарощування інтенсивності конфлікту, напруги чи військової могутності. Цей термін використовують у різних сферах для опису переходу ситуації на більш серйозний або небезпечний рівень.

Ескапізм

втеча від дійсності, втрата реальності.

Ефект мандели

феномен, при якому велика кількість людей має однакові помилкові спогади про минулі події, факти чи деталі, що суперечать реальним подіям

Ефект плацебо

покращення самопочуття або зникнення симптомів захворювання після прийому «пустушки» (речовини без активних лікувальних властивостей — наприклад, цукрової таблетки, фізрозчину або імітації процедури). Цей феномен ґрунтується на вірі пацієнта в ефективність лікування, силі навіювання та позитивних очікуваннях, що активує внутрішні механізми самозцілення, такі як вироблення ендорфінів.

Ефемерний

короткочасний, нетривалий, швидкоплинний, а також уявний, нереальний, примарний, той, що не має довготривалого існування

Жаргонізм

соціолект, який відрізняється від літературної мови використанням специфічної, експресивно забарвленої лексики, синонімічної до слів загального вжитку, а також фразеології, часом особливостями вимови.

Жертовний

1. признач. для жертви; пов'язаний із принесенням жертви.
"Перед шаманом лежить жертовна сарна"
(З. Тулуб)

2. самовідданий;
- про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших;
- про дії, почуття і т. ін. — сповнений самовідданості.

"... Такий жертовний вчинок не приніс йому особистого щастя, хоч він палко любив свого названого сина ..."
(Кримський Агатангел Юхимович)

Закапелок

мале приміщення або місце, зазвичай затишне для людини, або вживається у значенні як шафка для переховування чогось дрібного, наприклад сірники;

"Мрії киянина після початку війни: куплю криївку, з якої зручно стріляти русню, бомбосховище і закапелок для набоїв поруч буде перевагою."

Запопадливий

1. який старанно, наполегливо виконує що-небудь; ретельний, дбайливий
"Не так-то й стара (Мотря).., а що роботяща, що запопадлива — то й сказати трудно"
(М. Коцюбинський)

2. охочий, жадібний до чого-небудь
"Дуже він до цієї науки запопадливий"
(М. Зарудний);

3. який попереджає чиїсь бажання, наміри; догідливий
"Франсуа.. обійшов Гослена, наче посеред кімнати стояв не запопадливий паризький видавець, а старе крісло"
(Н. Рибак)

Зарозумілий

Який поводиться гордовито, пихато, занадто самовпевнено, вважаючи себе у чому-небудь вищим від інших.

Захолусний

прикметник, що описує віддалене, глухе місце, далеке від культурних, економічних чи адміністративних центрів

Зграя

1. група птахів, тварин, риб і т. ін., які тримаються разом. || перен., чого. Скупчення, маса, багато чого-небудь (про предмети, думки, звуки і т. ін.).
2. перен. Юрба людей, об'єднаних спільною дією, спільним заняттям.
3. перен., зневажл. Група людей, які провадять ганебну діяльність; банда.

"... Моя зграя точно знає -
Слабким нема місця.
Вони вибувають,
Пилюку ковтають,
Зникають, тікають ..."
🎵 "Зграя" (RUSIIICK, PAAT)

Зубожіння

Стати вбогим; збідніти

Зухвалість

порок та вада особистості, негативний поведінковий прояв, симптом хамства, в релігії — гріх. Безманерне втручання чи твердження. Протистоїть сором'язливості, м'якості.

Ідея фікс

невідступна, настирлива, «надцінна» ідея, настирлива думка.

Ідіоматичний

1) такий,що характеризується вживанням ідіом
2) (про мову) характерний для якоїсь конкретної мови
3) образний

Імпліцитний

це прихований, неявний, такий, що прямо не виражений, але мається на увазі

Імпозантний

це прикметник, який описує людину або предмет, що справляє сильне враження своєю зовнішністю, поставою, манерами чи виглядом, звертаючи на себе увагу.

Імпонувати

Викликати повагу, прихильність, справляти враження на кого-небудь; подобатися.

Індеферентність

Байдужість

Індульгенція

повне або часткове відпущення тимчасової кари (покути) за гріхи, які вже були прощені Богом у таїнстві сповіді.

Інертний

це термін, що описує бездіяльність, млявість, малорухливість, відсутність ініціативи у людини, або хімічну нездатність речовини вступати в реакції. Це також означає пасивність, спокій або властивість матеріалів не брати участі в хімічних процесах

Інквізиція

у християнстві особливий церковний інститут для боротьби з єресями. Керувалася спеціальними суддями, які мали особливі судові повноваження у питаннях віри. Стояла на захисті правильності церковного вчення.

Інкорпорувати

Включати щось до свого складу; приєднувати.

Інкримінувати

обвинувачувати кого-небудь у чомусь; ставити комусь за провину щось.

Інтеграція

1) процес інтернаціоналізації, зближення, об'єднання, стровення упорядкованих відносин; 2) зближення, злиття, асиміляція різнорідних елементів в єдине ціле; 3) процес упорядкування, узгодження і об'єднання структур і функцій в складну систему.

Інтервенція

у міжнародному праві насильницьке втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави, спрямоване проти її територіальної цілісності, або політичної незалежності.

Інтерпретація

роз'яснення, тлумачення наукових і літературних текстів, творів образотворчого мистецтва; також — відтворення (наприклад, у музиці).

Інтонація

сукупність так званих просодичних елементів, або надсегментних одиниць мовлення: мелодики (тону), ритму, темпу, наголосу.