ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Частина 2. | Quizlet

1199 р.

- утворення Галицько-Волинської держави на чолі з волинським князем Романом.

1199-1205 рр.

- правління князя Романа в Галицько-Волинській державі.

1223 р.

- битва біля р. Калка, де об'єднані русько-половецькі війська зазнали поразки від монголо-татар, яких очолював Чингізхан.

1238-1264 рр.

- правління Данила Романовича (Галицького).

1238 р.

- битва під Дорогочином, де Данило Галицький розбив рицарів-хрестоносців Добжинського ордену.

1240 р.

- захоплення м. Київ монголами.

1245 р., 17 серпня

- битва біля м. Ярослав, де Данило Галицький розбив польсько-угорські війська та загони боярської опозиції.

1245 р.,

- поїздка Данила Романовича в Золоту Орду, де він одержав ярлик на правління від хана Батия.

1253 р.

- коронування Данила Романовича у м. Дорогочин.

1264-1301 рр.

- правління Лева I Даниловича.

1301-1315 рр.

- правління Юрія I Львовича.

1303 р.

- відкриття Галицької православної митрополії.

1315-1323 рр.

- правління братів Андрія та Лева II.

1325-1340 рр.

- правління Юрія II (Болеслава Тройденовича) - останнього князя Галицько-Волинської держави.

1362 - 1569 рр.

- період перебування українських земель у складі Литви або Великого Князівства Литовського (ВКЛ). Після Люблінської унії українські землі потрапили під владу Польщі.

1362 р.

- битва біля р. Сині Води, де литовсько-руські війська, які очолював литовський князь Ольгерд розбили монголо-татар і остаточно звільнили від них територію України.

1385 р.

- укладення Кревської унії. Це перша спроба об'єднати Литву та Польщу у єдину державу. Цю унію ще називають шлюбна або династична унія за те, що литовський князь Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою і став польським королем під іменем Владислав II.

1449 р.

- утворення Кримського ханства на чолі з династією Гіреїв.

1478 р.

- визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії.

1489 р.

- перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.

1514 р.

- битва під Оршею. Визначна подія московсько-литовської війни, де литовсько-українські війська на чолі з князем Костянтином Острозьким розбили переважаюче московське військо.

1557 р.

- польський уряд видав постанову під назвою «Устава на волоки», за якою було врегульовано ведення фільваркового господарства.

1556-1561 р.

- створення Пересопницького Євангеліє. Це перший переклад Святого Письма церковнослов'янською мовою. На цій книзі Президенти України складають присягу на вірність українському народу.

1556 р.

- на острові Мала Хортиця була заснована перша Запорозька Січ, яку очолив Дмитро-Байда Вишневецький.

1569 р.

- відбулася Люблінська унія, за якою Литва та Польща об'єднались у державу під назвою Річ Посполита. Це федеративна держава зі спільним королем, сеймом (представницький орган) та грошовою одиницею - злотий.

1586 р.

- утворення першої братської (слов'яно-греко-латинської) школи у м. Львів.

1596 р.

- відбулася Берестейська або Брестська церковна унія, за якою було об'єднано православну (грецьку церкву) з католицькою і утворилась уніатська або Українська греко-католицька церква (УГКЦ).

1618 р.

- П. Сагайдачний з козаками у складі польського війська здійснив успішний військовий похід на Москву.

1621 р.

- відбулася Хотинська війна, де завдяки козакам П. Сагайдачного Польща здобула перемогу над великим турецьким військом.

1625 р.

- відбулося повстання, яке спочатку очолив М. Жмайло, а потім М. Дорошенко. Підписання між козаками та поляками Куруківської угоди, за якою реєстрових козаків мало бути 6 тис. чоловік.

1632 р.

- польський уряд видав постанову під назвою «Статті для заспокоєння руського народу», за якими було узаконено існування православної церкви в Речі Посполитій.

1632 р.

- П. Могила об'єднав Київську братську і Лаврську школи та заснував Київську колегію або Києво-Могилянську академію.

1637-1638 рр.

- відбулося козацько-селянське повстання під проводом П. Павлюка (Бут), Я. Острянина, Д. Гуні.

Початок травня 1648 р.

. - відбулася битва на Жовтих Водах, де війська Хмельницького здобули першу перемогу над польським каральним військом, яке очолив С. Потоцький.

Середина травня 1648 р.

- відбулася битва під Корсунем, де козаки вдруге розбили польське каральне військо.

Вересень 1648 р.

- відбулася битва під Пилявцями на Поділлі, де козаки втретє розбили польське військо. Польських воєначальників у цій битві Богдан Хмельницький назвав «перина, латина та дитина».

Жовтень 1648 р.

- війська Б. Хмельницького оточили Львів, із жителів якого він узяв контрибуцію (виплата грошей переможцеві).

Листопад 1648 р.

- війська Б. Хмельницького оточили Замостя - останнє українське етнічне місто.

Грудень 1648 р.

- війська Б. Хмельницького повертаються до Києва, де його зустрічають як «українського Мойсея». Також тут його зустрічав Єрусалимський патріарх Паїсій, який переконав Б. Хмельницького воювати далі проти Польщі, але вже не за власну образу, а за незалежність України.

Серпень 1649 р.

- відбулася битва під Збаражом, де через першу зраду татар Б. Хмельницький змушений був піти на переговори з польським королем Яном Казимиром. У результаті було підписано Зборівський мир, за яким утворювалась українська козацька держава під назвою Гетьманщина або Військо Запорозьке у складі Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств. Також за цим договором армія Б. Хмельницького мала становити 40 000 чоловік.

Червень 1651 р.

- відбулася битва під Берестечком на Волині, де через чергову зраду татар козаки зазнали першої поразки від польського війська. Причиною поразки стало й те, що татари захопили в полон Б. Хмельницького.

1651 р.

- Б. Хмельницький підписав із Польщею Білоцерківський мир, за яким територія козацької України обмежувалась лише до Київського воєводства, а козацька армія мала становити 20 000 чоловік.

Початок червня 1652 р.

. - відбулася битва під Батогом на Поділлі, де козаки розбили переважаючи польське військо. Цю перемогу Б. Хмельницького порівнюють із перемогою Ганнібала над римлянами під каннами у 216 році до н.е.

Вересень 1653 р.

- відбулася облога польської фортеці Жванець на Буковині.

8 січня 1654 р.

- відбулася Переяславська рада, на якій було укладено усний договір між Україною та Москвою про спільну боротьбу Польщі.

Березень 1654 р.

- у Москві цар Олексій Михайлович підписав договір з Україною під назвою «Березневі статті» або перші «Переяславські статті» або «Статті Б. Хмельницького». За цим договором українці мали право самостійно обирати гетьмана, лише повідомляти про це московського царя. Також армія Б. Хмельницького мала становити 60 000 чоловік.

Вересень 1656 р.

- підписання Віленського договору між Москвою та Польщею про припинення військових дій.

Вересень 1658 р.

- підписання Гадяцької угоди між І. Виговським та Польщею, за якою Україна під назвою Князівство Руське (а саме Київщина, Брацлавщина та Чернігівщина) поруч із Польщею та Литвою входила до складу Речі Посполитої як третя рівноправна частина.

Червень 1659 р.

- відбулася битва під Конотопом, де козацько-татарські війська на чолі з І. Виговським розбили стотисячне московське військо воєводи Трубецького.

1667 р.

- підписання Андрусівського перемир'я між Москвою та Польщею на 13 років. За цим договором Правобережжя відходило під владу Польщі, а Лівобережжя потрапляло під владу Москви. Також Київ на два роки переходив під владу Москви, а потім повертався під владу Польщі. Щодо Запорозької Січі, то над нею встановлювалась подвійне керівництво польського короля та московського царя. Андрусівське перемир'я - це перший юридичний поділ України без участі українців.

Березень 1669 р.

- гетьман Петро Дорошенко уклав із Туреччиною Корсунські статті, за якими визнав протекторат (захист) Османської імперії над Правобережною Україною.

1681 р.

- підписання Бахчисарайського миру між Москвою та Туреччиною. За цим договором Лівобережжя залишалось у складі Москви, а Поділля та Південна Київщина залишались у складі Османської імперії.

1685 р.

- підпорядкування Київської митрополії від Вселенського (Константинопольського) патріархату до Московського патріархату.

1686 р.

- підписання Вічного миру між Москвою та Польщею. За цим договором Правобережжя залишалось у складі Польщі, а Лівобережжя, Київ та Запорозька Січ відійшли до складу Москви.

Жовтень 1708 р.

- відбувся перехід Мазепи на сторону шведів, яких очолював король Карл XII. Підписання шведсько-українського договору, де Україна, як незалежне князівство, ставала незалежним князівством під військовим протекторатом Швеції.

Травень 1709 р.

- московське військо, яке очолював полковник Яковлєв знищило Запорозьку Січ на острові Чортомлик зате що, частина запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком перейшла на бік Мазепи.

Червень 1709 р.

- відбулася Полтавська битва, де шведсько-українські війська зазнали поразку від московського війська.

1710 р.

- поява «Конституції» Пилипа Орлика або «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького.....». Це договір між козаками, козацькою старшиною та гетьманом, де вперше владу було поділено на три гілки влади: законодавчу, виконавчу та судову.

1713 р.

- польський Сейм прийняв рішення про ліквідація козацьких полків на Правобережній Україні. Наприкінці 1713 р. правобережне козацтво перестало існувати.

1734 р.

- заснування Нової (Підпільненської) Січі кошовим отаманом Іваном Білицьким.

1764 р.

- гетьман Кирило Розумовський подав Катерині II «Глухівські петиції», де просив повернути державні права України та передати гетьманську владу у спадок у його родині. У відповідь Катерина II назавжди скасувала посаду гетьмана в Україні.

1764-1786 рр.

- діяльність Другої Малоросійської колегії на Лівобережжі, яку очолив П. Румянцев.

1768 р.

- початок Коліївщини на Черкащині у Холодному Яру, яку очолив запорозький козак Максим Залізняк.

1775 р.

- московське військо, яке очолював генерал Текелій знищило Запорозьку Січ на річці Підпільна (Підпільненська або Нова Січ).

1770-1780-ті рр.

- реформи Марії-Терезії та Йосипа II в Австрійській імперії. Ліквідація особистої залежності селян.

1783 р.

- Катерина II своїм указом закріпачила українських селян. З цього часу селяни втратили особисту свободу, їх можна було купувати та продавати.

1783 рік

- відбулася анексія Кримського ханства і Крим було приєднано до складу росії.

1798 р.

- уперше була видана «Енеїда» І. Котляревського, написана українською літературною мовою. Тому його вважають зачинателем (засновником) української літературної мови.

1805 р.

- відкриття університету в м. Харків Василем Каразіним.

1828 р.

- ліквідація Задунайської Січі. Йосип Гладкий - останній кошовий отаман Задунайської Січі, який у 1828 році під час російсько-турецької війни перевів козаків на бік росії.

Грудень 1825-січень 1826 рр.

- відбулося повстання Чернігівського піхотного полку поблизу Києва, яке придушили царські війська. Це повстання очолили офіцери Бєстужєв-Рюмін і Муравйов-Апостол.

1830-1831 рр.

- на Правобережжі відбулося перше Польське повстання проти російського царизму. Мета повстання - відновити Річ Посполиту у межах першого поділу Польщі 1772 року. Гасло повстання: «За нашу і вашу свободу!».

1834 р.

- відкриття університету в м. Київ, який очолив М. Максимович.

1840 р.

- перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

1846-1847 рр.

- діяльність у Києві «Кирило-Мефодіївського братства», до якого входили М. Костомаров, П. Куліш, М. Гулак, Т. Шевченко, В. Білозерський та інші. М. Костомаров написав програму діяльності товариства під назвою «Закон божий» або «Книга буття українського народу».

1839 р.

- ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі.

19 лютого 1861р.

- царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії. З цього часу селяни оголошувались особисто вільними, їх заборонялось купувати та продавати.

1863 р.

- було видано Валуєвський циркуляр, який забороняв діяльність недільних шкіл, застосування української мови, за виключенням художньої літератури. В Указі було сказано, що «малоросійської мови не було, немає й не може бути».

1863-1864 рр.

- друге польське національно-визвольне повстання (січневе повстання) на Правобережжі проти російського самодержавства.

1865 р.

- відкриття Новоросійського університету в Одесі.

1876 р.

- цар Олександр II видав Емський указ, який забороняв діяльність Київської громади, застосування української мови, закривалась газета «Київський телеграф», заборонялось завозити до України україномовну літературу видану за кордоном. Припинена діяльність Південно-Західного відділу російського географічного товариства.

1900 р.

- заснування у Харкові Революційної української партії (РУП) - першої української політичної партії у Наддніпрянській (підросійській) Україні, яку очолили Д. Антонович, Л. Мацієвич, Б. Камінський, М. Русов. Політичною платформою РУП стала брошура адвоката М. Міхновського «Самостійна Україна». «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, - йшлося у «Самостійній Україні», - від Карпатів аж по Кавказ».

1905 р.

- створення першої в Наддніпрянській Україні організації «Просвіта».

1908 р.

- створення у Києві Товариства українських поступовців (ТУП) - це перше об'єднання українських політичних партій.

1816 р.

- створення у Перемишлі освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків, Іван Могильницький. Він написав буквар для українських дітей під назвою «Граматика руська».

1833-1837 рр.

- діяльність у Львові просвітницької організації «Руська трійця», яку створили студенти греко-католицької семінарії М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Вони у 1837 р. у Будапешті видали журнал (альманах) під назвою «Русалка Дністровая».

1848-1849 рр.

- відбулася європейська революція або «Весна народів». Створення у Львові Головної Руської Ради, яка видавала першу українськомовну газету «Зоря Галицька».

1848 р.

- остаточне скасування кріпосного права та панщини в Галичині.

1868 р.

- заснування у Львові першої організації «Просвіта», яку очолив Анатолій Вахнянин.

1873 р.

- створення у м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка (від 1892 р. - Наукове товариство імені Тараса Шевченка).

1875 р.

- відкриття Чернівецького університету.

1890 р.

- заснування у Львові Русько-української радикальної партії (РУРП) - першої української політичної партії, яку очолили письменники І. Франко та М. Павлик. Мета - проголошення національно-культурної автономії Галичини у складі Австро-Угорщини.

1899 р.

- створення у Львові Української національно-демократичної партії (УНДП), до керівного складу якої увійшли Ю. Романчук, І. Франко, М. Грушевський. Це найчисленніша політична партія на західноукраїнських землях. Мета - об'єднання українських земель в одну самостійну українську державу.

1899 рік

- заснування у Львові Української соціал-демократичної партії, яку очолив М. Ганкевич. Виступала за незалежність і соборність України.

1900 р.

- обрання Андрея Шептицького митрополитом УГКЦ (Української греко-католицької церкви).

1907 р.

- впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.