3. Стравохід, шлунок. Тонка кишка. Товста кишка. Печінка. Підшлункова залоза. Очеревина

Стравохід латинь визначення довжина, діаметр

Стравохід, oesophagus, являє собою порожнистий орган трубкоподібної форми, завдовжки 23-26 см та діаметром 3 см

Розташування стравоходу

Стравохід тягнеться від рівня VI шийного хребця до рівня XI грудного хребця

На які частини поділяють стравохід

шийна частина

грудна частина

черевна частина

Розташування шийної частини + латинь + довжина

шийна частина, pars cervicalis {colli),розташовується перед шийним відділом хребтового стовпа до І грудного хребця, на рівні якого знаходиться верхній отвір грудної клітки 5-8 см

Навколишні утвори від цієї частини

Спереду і дещо справа від шийної частини стравоходу проходить трахея, а збоку - поворотні нерви (recurrens)(гілки блукаючих нервів) та загальні сонні артерії.

Грудна частина латинь визначення розташування довжина

Грудна частина, pars thoracica, розміщена у грудній порожнині від її верхнього отвору до виходу з неї крізь стравохідний розтвір діафрагми(hiatus oesophageus). 15-18 см

Черевна частина довжина поруч з чим розташована

Коротка черевна частина, pars abdominalis, завдовжки 2-3 см, спереду прилягає до лівої частки печінки.

Чим вкрита кожна частина стравоходу

Шийна та грудна частини стравоходу мають зовнішню адвентиційну оболонку, якою вони з’єднуються з сусідніми органами. Адвентиційна оболонка стравоходу доволі пухка, що забезпечує його певну рухомість. Черевна частина стравоходу вкрита серозною оболонкою (очеревиною).

Які звуження має стравохід + розташування

1) З глоткою

2) В місці, де стравохід прилягає до лівого головного бронха на рівні межі між IV і V грудними хребцями - бронхо-аортальне звуження або звуження грудної частини(constrictio bronchoaortica seu constrictio partis thoracicae)

3) в місці проходження стравоходу через стравохідний розтвір діафрагми (рівень XI грудного хребця) - діафрагмове звуження, constrictio phrenica {diaphragmatica).

М’язи стравоходу

Шлунок визачення латинь ємність довжина

Шлунок, gaster - гр. (лат. - ventriculus), - мішкоподібне розширення травного каналу, ємністю до 3 л та завдовжки 25-26 см

Проекція шлунка

Шлунок проеціюється у надчеревній(regio epigastrica) та лівій підребровій(regio hypochondriaca sinistra) ділянках живота, більша його частина (5/6) розміщена зліва від серединної лінії

Синтопія шлунка(спереду;позаду)

Передня поверхня шлунка торкається передньої черевної стінки, діафрагми та лівої частки печінки.

Позаду шлунка знаходяться підшлункова залоза, селезінка, ліва надниркова залоза, верхній сегмент лівої нирки, черевна частина аорти.

Де відкривається, де закінчується шлунок(топографія)

Вхідний отвір шлунка знаходиться на рівні XI грудного хребця, а вихідний - на рівні І поперекового хребця.

На які частини поділяють шлунок

Кардіальна частина

Дно шлунка

Тіло шлунка

Воротарна частина

Кардіальна частина

Вхідна частина шлунка, розміщена біля стравоходу, називається кардією, або кардіальною частиною (cardia; seu. pars cardiaca). Ця частина має кардіальний отвір (ostium cardiacum), через який стравохід сполучається зі шлунком.

Дно шлунка

Верхня куполоподібна частина шлунка, що розташована вліво від кардіальної вирізки(incisura cardialis), зветься шлунковим дном (або склепінням)

(fundus [fornix] gastricus).

Особливість дна шлунка

прилягає до діафрагми

Тіло шлунка

Найбільша частина шлунка - тіло шлунка, corpus gastricum, - лежить між його кардіальною та воротарною частинами; розташована дещо нище та справа від дна шлунка

Воротарна частина

Звужена права частина шлунка називається воротарною частиною (pars pylorica). В ній виділяють початкову широку частину - воротарну печеру (antrum pyloricum), яка звужується і переходить у воротарний канал (canalis pyloricus). Цей канал закінчується воротарем (руІоrus), у якому є воротарний отвір (ostium pyloricum), через який шлунок сполучається з дванадцятипалою кишкою.

Кривини шлунка, особливість однієї з кривин

Лівий (нижній) опуклий край шлунка формує велику кривину (curvatura major), а правий (верхній) край - малу кривину (curvatura тіпог), що проходить праворуч від кінця стравоходу. На малій кривині на межі між тілом і воротарною частиною шлунка де добре помітна кутова вирізка (incisura angularis).

Особливості слизової оболонки шлунка

Підслизова основа дуже добре розвинена, що пояснює наявніть шлункових складок plicae gastricae

В ділянці малої кривини і тіла шлунка складки мають поздовжній напрямок і утворюють доріжку Пирогова

Підвищення слизової оболонки, діаметром 1-6 мм, звуться шлунковими полями (area gastricae). Уся поверхня слизової оболонки шлунка вкрита мікроскопічними ворсинчастими складками (plicae villosae) та шлунковими ямочками (foveolae gastricae).

Залози слизової оболонки шлунка

У шлункові ямочки відкриваються трубчасті шлункові залози. Серед майже 35 млн шлункових залоз за топографією розрізняють власне шлункові залози (glandulae gastricae propriae), які розташовуються в ділянці дна і тіла шлунка, кардіальні залози (glandulae cardiacae) та воротарні (пілоричні) залози (glandulae pyloricae)

Тонка кишка латинь довжина ширина

Тонка кишка, intestinum tenue, є найдовшим відділом травного каналу, що з’єднує шлунок з товстою кишкою. Довжина тонкої кишки живої людини дорівнює 3-4 м, у трупа збільшена до 5-7 м внаслідок розслаблення кишкової мускулатури. Ширина у проксимальному відділі тонкої кишки дорівнює 4-5 см, у дистальному - 2-3 см.

З яких частин складається тонка кишка?

Дванадцятипала кишка

Порожня кишка

Клубова кишка

Дванадцятипала кишка латинь якої форми

Дванадцятипала кишка (duodenum) має форму підкови є початковим відділом тонкої кишки, завдовжки 25-30 см

На які частини поділяється дванадцятипала кишка?

Верхня частина

Низхідна частина

Горизонтальна частина

Висхідна частина

Верхня частина розташування особливості

перший поперековий хребець

закінчується верхнім згином дванадцятипалої кишки (flexura duodeni superior). Функціональне розширення верхньої частини зветься ампулою (цибулиною) дванадцятипалої кишки (ampulla [bulbus] duodeni).

Низхідна частина розташування особливості

Низхідна частина, pars descendens, завдовжки 8-10 см, починається від верхнього згину дванадцятипалої кишки, розташованого на рівні І поперекового хребця, і спускається до розташованого на рівні III поперекового хребця нижнього згину дванадцятипалої кишки (flexura duodeni inferior), який переходить у горизонтальну частину.

Горизонтальна частина інша назва особливості

Горизонтальна (нижня) частина, pars horisontdlis (inferior), завдовжки 5-8 см, розташована горизонтально на рівні нижнього краю III поперекового хребця

Висхідна частина розташування особливості

Висхідна частина, pars ascendens, завдовжки близько 2,5 см, закінчується дванадцятипало-порожньокишковим згином (flexura duodenojejunalis) зліва від II поперекового хребця.

Яким чином тримається висхідна частина?

Згин фіксований до діафрагми за допомогою м ’яза-підвішувача дванадцятипалої кишки (m. suspertsorius duodeni). Це з’єднання ще називають підвішувальною зв’язкою дванадцятипалої кишки (hg. Suspensorium duodeni), або зв’язкою Трейтца

Як саме з’єднюється підвішувальна зв’язка дванадцятипалої кишки

Пучок непосмугованих м’язових волокон, що йде від лівої ніжки діафрагми позаду підшлункової залози до задньої стінки дванадцятипало- порожньокишкового згину

Які є складки у тонкої кишки латинь розташування

Особливістю будови слизової оболонки тонкої кишки є наявність її колових складок (Керкрінга) {plicae circulares [Kerckring]), заввишки до 8 мм

На внутрішній поверхні присередньозадньої стінки низхідної частини дванадцятипалої кишки помітна поздовжня складка дванадцятипалої кишки, plica longitudinalis duodeni, яка утворена прилеглими ззовні до стінки кишки підшлунковою та жовчною протоками.

Як відкриваються ці протоки?

Ця складка закінчується підвищенням - великим сосочком дванадцятипалої кишки (papilla duodeni major), сосочком Фатера, на вершині якого відкриваються печінково-підшлункова ампула (ampulla hepatopancreatica). Вгорі від великого сосочка розташований малий сосочок дванадцятипалої кишки (papilla duodeni mіnог) - сосочок Санторіні, на якому є отвір додаткової протоки підшлункової залози

Як називають порожню та клубову кишки разом? латинь

Брижова частина тонкої кишки intestinum tenue mesenteriale (mesenterium)

Скільки петель утворює брижова частина тонкої кишки?

14-16 петель

Чим спереду прикрита брижова частина тонкої кишки

Великим чепцем або Великим сальником omentum majus

Чому такі назви у порожньої та клубової кишок

Часто при ростинах порожню кишку нахдять порожньою

Клубова кишка утворює багато петель, тому має таку назву

Відмінності клубової та порожньої кишок

Особливість клубової кишки у тому, що циркулярні складки майже відсутні, лімфатичні вузлики зібрані у вигляді овальних груп, що звуться пейєровими бляшками (folliculi lymphatici aggregati), розташовані в слизовій оболонці на боці кишки, протилежному брижовому її краю

Особливість клубової кишки

Отже, в місці впадіння клубової кишки у сліпу кишку утворюється складний анатомічний утвір - клубово-сліпокишковий клапан (valva ileocaecalis; valva ilealis), який ще називають заслінкою Баугіна

Яку частину має пoрожня кишка

Кінцева частина pars terminalis

Товста кишка латинь функція

Товста кишка, intestinum crassum

У товстій кишці за допомогою сапрофітної мікрофлори завершується процес травлення і формуються калові маси

Частини товстої кишки

Товста кишка складається із сліпої кишки з червоподібним відростком, ободової та прямої кишок.

Сліпа кишка розташування

Сліпа кишка (caecum) має чашоподібну форму, розташована в правій пахвинній ділянці нижче від місця переходу в неї тонкої кишки, покрита очеревиною з усіх боків (розташована інтраперитонеально), але брижа відсутня. Довжина і діаметр сліпої кишки приблизно однакові - 7-8 см. Задня поверхня сліпої кишки прилягає до клубового і великого поперекового м’язів, вкритих фасцією, а її вільна передня поверхня торкається передньої черевної стінки

Сліпа кишка інша назва

typhlon

Червоподібний відросток латинь визначення

Червоподібний відросток, appendix vermiformis, є трубчастим дивертикулом (виростом) сліпої кишки

Проекція червоподібного відросстка на передню черевну стінку(назви точок)

1) у точці, яка знаходиться на межі зовнішньої та середньої третини лінії, що з’єднує праву верхню передню клубову ость з пупком (точка МакБурнея);

2) у точці, яка знаходиться на межі правої та середньої третини лінії, що з’єднує обидві верхні передні клубові ості (точка Ланца)

Особливість червоподібного відростка

брижа червоподібного відростка {mesoappendix).

Пряма кишка латинь функція; синтопія та скелетотопія

Пряма кишка, rectum, є кінцевим відділом товстої кишки і служить для накопичення калових мас і всмоктування із них води. Позаду прямої кишки знаходяться крижова та куприкова кістки, попереду - сечовий міхур, сім’яні пухирці та передміхурова залоза (у чоловіків), або матка та піхва (у жінок).

Пряма кишка інша назва

proctos

Згини прямої кишки

Пряма кишка має один згин, розташований у сагітальній площині - крижовий згин (flexura sacralis), який відповідає увігнутій тазовій поверхні крижової кістки, та три бічні згини (flexurae laterales) - бічний верхньоправий (верхній) згин (flexura superodextra [superior] lateralis), бічний лівопроміжний (проміжний) згин (flexura intermediosinistra [intermedia] lateralis), бічний нижньоправий (нижній) згин (flexura inferodextra [inferior] lateralis). На межі прямої кишки з відхідниковим каналом знаходиться ще один згин у сагітальній площині - відхідниково-прямокишковий (промежинний) згин, flexura anorectalis (perinealis), що напрямлений опуклою поверхнею вперед і знаходиться трохи вище місця проходження кишки через тазову діафрагму промежини

Що утворює слизова оболонка прямої кишки та кількість

Слизова оболонка прямої кишки вкрита одношаровим циліндричним епітелієм і зазвичай (у ненаповненому стані) збирається у три (верхню, середню та нижню) поперечні складки прямої кишки {plicae transversales recti).