1/43
Looks like no tags are added yet.
Name | Mastery | Learn | Test | Matching | Spaced | Call with Kai |
|---|
No analytics yet
Send a link to your students to track their progress
Демпінг: сутність і форми
Суть: Продаж товару на зовнішньому ринку за ціною, нижчою від "нормальної вартості" (нижче ціни на внутрішньому ринку, нижче ціни в третіх країнах або нижче собівартості). Наслідки: Завдає шкоди національному виробнику країни-імпортера, призводить до падіння рентабельності та звільнень. Джерела фінансування: Монопольний надприбуток на власному ринку (недосконала конкуренція) або державні субсидії. Форми: 1. Ціновий (просте заниження ціни). 2. Валютний (штучна девальвація своєї валюти). 3. Соціальний (економія на зарплатах та умовах праці). 4. У сфері послуг (пільгові тарифи на логістику для експортерів).
Неекономічні заходи регулювання: правові режими
Суть: Базові правила взаємодії держав на світовому ринку, що жорстко контролюються ГАТТ/СОТ. 4 основні режими: РНС (Режим найбільшого сприяння): "Зробив поступку одному — зроби всім" (винятки: митні союзи/ЗВТ та країни, що розвиваються). Національний режим: Іноземні товари та інвестори мають ті ж самі права і податки, що й вітчизняні (заборона дискримінації на внутрішньому ринку). Преференційний режим: Односторонні пільги (нульові мита) для найбідніших країн. Справедливий режим: Захист іноземних інвестицій від раптових змін законів та незаконної націоналізації.
Нетарифні методи регулювання
Суть: Обмеження міжнародної торгівлі без використання мит. Прямі (кількісні) методи: Квотування: Чіткий ліміт на обсяг/вартість імпорту (напр., 100 тис. тонн). Ліцензування: Вимога отримати дозвіл держави на ввезення/вивезення. ДОЕ (Добровільне обмеження експорту): Країна під загрозою санкцій сама зменшує свій експорт. Ембарго: Повна або часткова політична заборона на торгівлю. Приховані методи: Технічні бар'єри: Специфічні вимоги до маркування, пакування, сертифікації. Санітарні/фітосанітарні: Блокування імпорту під приводом захисту здоров'я, вірусів, бактерій.
Номінальний та реальний рівень протекціонізму
Номінальний рівень (NRP): Захист "на папері". Це ставка мита ТІЛЬКИ на готовий кінцевий товар. Показує, наскільки зростає ціна для споживача. Реальний рівень (ERP): Захист "на ділі". Це рівень захисту доданої вартості вітчизняного виробника. Враховує не лише мито на готовий товар, а й мита на імпортні комплектуючі/сировину. (Якщо мита на сировину високі — реальний захист падає). Ескалація тарифів: Політика максимізації реального захисту, коли ставки зростають у міру обробки: Сировина (0%) ➔ Напівфабрикати (5%) ➔ Готова продукція (20%).
Сутність, функції та класифікація тарифів
Суть: Непрямий податок, що стягується при перетині митного кордону. Функції: Протекціоністська (захисна), фіскальна (наповнення бюджету), балансувальна (регулювання внутрішніх цін). Класифікація (головне): За напрямком: Імпортне (95%), експортне, транзитне. За нарахуванням: Адвалорне (% від вартості), Специфічне (фіксована сума за штуку/кг/літр), Комбіноване. За походженням: Автономне (самостійне рішення), Конвенційне (зафіксоване в договорах СОТ, не можна піднімати), Преференційне (пільгове). Специфічні (каральні): Антидемпінгове (проти заниження цін фірмами), Компенсаційне (проти державних субсидій), Спеціальне (тимчасовий захист від різкого напливу імпорту).
Фінансові методи регулювання
Суть: Управління зовнішньою торгівлею через фінансові інструменти та грошові потоки. Стимулювання експорту ("Напад"): Експортні субсидії: Прямі доплати виробникам з бюджету. Пільгове кредитування: Дешеві державні кредити для експортерів. Страхування експорту: Держава покриває ризики неоплати іноземними покупцями. Обмеження імпорту ("Захист"): Імпортні депозити: Вимога до імпортера заморозити свої кошти в Нацбанку перед ввезенням товару (вимивання обігових коштів). Валютні обмеження: Заборона або лімітування продажу іноземної валюти імпортерам. Множинні валютні курси: Різні курси обміну для різних товарів (напр., дорогий долар для імпорту розкоші).
Теорія абсолютних переваг А. Сміта
Суть теорії: У 1776 році Адам Сміт довів, що багатство нації залежить не від накопичення золота (як вважали меркантилісти), а від її здатності виробляти товари. Головне правило: країна експортує ті товари, які вона виробляє з найменшими витратами (тобто має абсолютну перевагу), і імпортує ті, які інша країна виготовляє дешевше. Логіка на прикладі: Якщо в Англії на виробництво 1 ярда сукна потрібна 1 година праці, а в Португалії — 2 години, Англія має абсолютну перевагу в сукні. Якщо ж на 1 галон вина Португалія витрачає 3 години, а Англія — 4, то Португалія має перевагу у вині. Висновок: Замість того щоб виробляти все самостійно, Англії вигідно робити тільки сукно і міняти його на португальське вино. Від такого обміну виграють обидві країни. В основі цих переваг лежить унікальна для кожної нації наявність факторів виробництва.
Припущення класичної теорії МТ
Оскільки і Сміт, і Рікардо закладали фундамент економіки 18-19 століть, їхні математичні моделі будувалися на дуже жорстких "лабораторних" спрощеннях реальності (припущеннях). На іспиті обов'язково треба назвати ці обмеження: Трудова теорія вартості: Праця — це єдиний фактор виробництва, і саме кількістю витраченого робочого часу вимірюється вартість товару. Розмір ринку: Існують лише дві країни, які виробляють і торгують лише двома товарами. Зайнятість: В економіці діє 100% повна зайнятість (немає безробіття). Мобільність: Робоча сила може абсолютно вільно переходити з галузі в галузь всередині країни, але не може мігрувати між країнами. Постійні витрати: Витрати на виробництво не змінюються (немає ефекту масштабу). Ідеальні умови: Транспортні витрати відсутні (дорівнюють нулю). Вільна торгівля: Ринок є абсолютно конкурентним, немає жодних мит, квот чи бар'єрів.
Теорія порівняльних переваг Д. Рікардо
Суть теорії: У 1817 році Давид Рікардо пішов далі за Сміта і вирішив головну проблему: а що, якщо одна сильна країна виробляє АБСОЛЮТНО ВСІ товари дешевше, ніж інша? Рікардо довів, що торгівля все одно буде вигідною. Альтернативна вартість: Теорія базується на концепції альтернативної ціни — вартості товару, що виражена через кількість іншого товару, від випуску якого доводиться відмовитися. Країна спеціалізується на тому товарі, де її перевага є максимальною, або де її відставання від конкурента є мінімальним. Логіка на прикладі: Португалія шиє сукно і робить вино швидше за Англію. Але у вині її продуктивність феноменальна, а в сукні — просто хороша. Тому Португалії вигідно кинути всі сили тільки на вино (максимальна перевага), а Англії вигідно робити сукно, бо в цьому вона відстає найменше.
Виграш країни від участі у міжнародній торгівлі в теорії порівняльних переваг
Суть виграшу: Головний бонус від міжнародної торгівлі за Рікардо — це економія національного робочого часу та розширення меж споживання. Як це працює: В умовах автаркії (ізоляції) країна не може спожити більше товарів, ніж фізично здатна виробити. Але коли вона виходить на світовий ринок, вона продає свій товар за міжнародними цінами. Завдяки цьому Англія, обмінюючи своє сукно на португальське вино, отримує більше галонів вина, ніж якби вона змусила своїх кравців іти вирощувати виноград на англійській землі (вона економить 20 годин праці на кожній одиниці). Висновок: Міжнародна торгівля на основі порівняльних переваг приводить до того, що рівень споживання (і загальний добробут) в обох країнах стає вищим, ніж він був до початку торгівлі.
Крива байдужості
Суть: Графік (лінія), що показує різні комбінації двох товарів, які приносять споживачу однаковий рівень задоволення (корисності). Нам байдуже, яку саме точку на кривій обрати. Властивості: Має від'ємний нахил, випукла до початку координат, криві ніколи не перетинаються. Роль у МЕВ: Використовується крива суспільної байдужості (смаки цілої нації). Головна мета зовнішньої торгівлі — дозволити країні вийти на вищу криву (тобто споживати більше товарів, ніж вона фізично здатна виробити сама).
Крива трансформації виробничих можливостей (МВМ)
Суть: Графік, що показує максимально можливі обсяги виробництва двох товарів за умови повного та ефективного використання всіх ресурсів країни (немає безробіття, всі заводи працюють). Форма кривої: Пряма лінія (у Рікардо) — означає постійні витрати. Опукла / вигнута назовні (у неокласиків) — діє закон зростаючих альтернативних витрат (чим більше робимо одного товару, тим більше жертвуємо іншим через неідеальну взаємозамінність ресурсів). Точки: На кривій — ідеал; всередині — неефективність (криза); зовні — недосяжна зона (туди можна потрапити лише завдяки міжнародній торгівлі).
Модель забезпечення країн факторами виробництва
Суть: Це перехідна модель до теорії Гекшера-Оліна, яка пояснює, звідки беруться порівняльні переваги. Вони виникають через те, що країни по-різному наділені ресурсами. Два базові поняття моделі: Факторомісткість — характеристика товару (чого більше треба для виробництва: праці чи машин). Факторозабезпеченість — характеристика країни (якого ресурсу фізично більше і він дешевший). Висновок: Країна експортуватиме те, що виготовляється з її найдешевшого ресурсу.
Надлишок факторів виробництва (Факторозабезпеченість)
Суть: Характеристика країни. Показує, яким ресурсом (Працею чи Капіталом) країна наділена найбільше у відносному порівнянні з іншою державою. Як визначається (два критерії): Фізичний: пропорція кількості ресурсів (наприклад, скільки верстатів припадає на одного робітника). Ціновий (головний): порівняння вартості ресурсів. Приклади: Низькі зарплати + дорогі кредити = трудонадлишкова країна (Індія, Бангладеш). Дешеві кредити + дуже високі зарплати = капіталонадлишкова країна (Німеччина, США).
Факторомісткість товару
Суть: Характеристика товару (а не країни). Показує співвідношення Капіталу (K) та Праці (L), необхідних для виготовлення однієї одиниці продукції (K/L). Види товарів: Працемісткі (Трудомісткі): Потребують багато робочих рук і мало техніки (напр., пошиття одягу, збір ягід). Капіталомісткі: Потребують великих інвестицій, дорогих машин і мінімум ручної праці (напр., автомобілебудування, виплавка сталі).
Теорема Гекшера-Оліна (Базова теорема неокласиків)
Суть: Кожна країна буде спеціалізуватися на виробництві та експортувати той товар, який інтенсивно використовує її надлишковий (і тому дешевий) фактор виробництва. Імпорт: Країна імпортуватиме товари, що потребують її дефіцитного (і дорогого) фактора. Приклад: Трудонадлишкові країни експортують працемісткий одяг, а капіталонадлишкові країни експортують капіталомісткі літаки та верстати.
Теорема вирівнювання цін на фактори (Гекшер-Олін-Самуельсон)
Суть: Вільна міжнародна торгівля товарами поступово призводить до вирівнювання цін на ресурси (зарплат і ставок відсотка) між країнами, що торгують. Головний нюанс: Фізична кількість ресурсів у країнах не вирівнюється (міграції немає). Вирівнюється лише їхня вартість через зміну глобального попиту. Висновок: Торгівля товарами повністю замінює фізичну міграцію людей та переміщення капіталу.
Теорема Столпера-Самуельсона (Вплив торгівлі на доходи)
Суть: Вільна торгівля завжди перерозподіляє багатство всередині країни. Вона не буває вигідною абсолютно для всіх. Хто виграє: Реальні доходи власників надлишкового фактора зростають (бо на нього зростає світовий попит для експорту). Хто програє: Доходи власників дефіцитного фактора падають (бо їхня галузь не витримує конкуренції з імпортом). Приклад: У капіталонадлишковій країні (США) від вільної торгівлі багатіють власники капіталу, а робітники-швачки біднішають і втрачають роботу.
Теорема Рибчинського
Суть: Якщо в країні фізично зростає кількість одного фактора виробництва (за незмінних цін на товари), це призводить до "перекосу" в економіці. Наслідки: Виробництво товару, який інтенсивно використовує цей новий фактор, абсолютно зростає. Виробництво іншого товару абсолютно скорочується (бо галузь, що зростає, "відтягує" на себе частину незмінного фактора з іншої галузі). Приклад: Різкий приплив мігрантів (Праці) спричинить бум у виробництві взуття, але призведе до падіння випуску комп'ютерів (бо взуттєві фабрики заберуть частину Капіталу на швейні машинки).
Ефект Джонса (Ефект збільшення / Magnification Effect)
Суть: Доповнення до теорем Столпера-Самуельсона та Рибчинського. Доводить, що будь-які зміни на ринку (у цінах або обсягах ресурсів) діють як "лупа" і викликають непропорційно більші (посилені) зміни в економіці. Прояв 1 (доходи): Якщо світова ціна на товар зростає на 10%, зарплати у відповідній галузі зростуть більше ніж на 10% (наприклад, на 15%). Прояв 2 (виробництво): Якщо кількість робочої сили зросла на 10% (мігранти), обсяг виробництва трудомісткого товару зросте більше ніж на 10%, тоді як інша галузь (капіталомісткого товару) абсолютно скоротиться. Головний висновок: Міжнародна торгівля діє з "ефектом важеля". Малі первинні імпульси створюють різкі структурні зрушення в розподілі доходів та виробництві.
Теорія реверсу (обернення) факторів виробництва
Суть проблеми: Це спростування стабільності теорії Гекшера-Оліна. Обернення — це ситуація, коли один і той самий товар в одній країні виробляється як працемісткий, а в іншій — як капіталомісткий. Причина явища: Величезна різниця в цінах на ресурси між країнами. Бізнес завжди обирає найдешевшу технологію. Класичний приклад: Вирощування пшениці. В Індії (дуже дешева праця) поле обробляють тисячі селян вручну (це працемісткий товар). У США (дорога праця, але дешеві кредити) це ж поле обробляють комп'ютеризованими комбайнами (це капіталомісткий товар). Наслідок: Якщо стається реверс, класична модель ламається — напрямки світової торгівлі стають непередбачуваними.
Емпірична перевірка Гекшера-Оліна (Парадокс Леонтьєва)
Суть експерименту (1953 р.): Василь Леонтьєв проаналізував економіку США після Другої світової війни. США були еталонною капіталонадлишковою країною і, за теорією, мали експортувати капіталомісткі товари. Сам Парадокс: Розрахунки показали протилежне: імпорт США виявився на 30% більш капіталомістким, ніж експорт! США купували продукцію, що вимагала капіталу, а продавали працемісткі товари. Як економісти пояснили парадокс (4 причини): Неоднорідність праці (головне): США експортували товари, які вимагали не просто "робочих рук", а кваліфікованого "людського капіталу" (науковців, інженерів). Природні ресурси: США імпортували багато сировини (нафти), видобуток якої є супер-капіталомістким. Реверс факторів виробництва (США експортували капіталомістке зерно). Вплив торговельної політики (високі захисні мита).
Теорії впливу технічного прогресу Дж. Хікса
Суть: Технічний прогрес зсуває межу виробничих можливостей (МВМ) вправо, але робить це нерівномірно, повністю змінюючи структуру економіки та спеціалізацію країни. Три типи технічного прогресу: Нейтральний: Продуктивність машин і людей зростає однаково. Виробництво всіх товарів росте пропорційно. Працеощадний (Капіталоінтенсивний): Машини замінюють людей (конвеєр, екскаватор). Країна починає виробляти набагато більше капіталомістких товарів. Економіка "витягується" в бік капіталу. Капіталоощадний (Працеінтенсивний): Економія на дорогому обладнанні з акцентом на кваліфіковану ручну працю. Виробництво зміщується в бік працемістких товарів. Головний висновок: Інновації можуть призвести до того, що країна змінить свою роль на світовому ринку і почне експортувати те, що раніше завжди імпортувала.