т1-11 | МІКС

1750 p.

Відновлення гетьманства. Гетьманом стає Кирило Розумовський (за імператриці Єлизавети Петрівни).

1764 p.

Остаточна ліквідація гетьманства Катериною II. Утворення Другої Малоросійської колегії на чолі з П. Румянцевим.

1765 p.

Ліквідація козацького устрою на Слобожанщині. Утворення Слобідсько-Української губернії.

1768 p.

Коліївщина — правобережне селянсько-козацьке повстання під проводом М. Залізняка та І. Ґонти.

1775 p. (червень)

Зруйнування Нової (Підпільненської) Запорозької Січі царськими військами генерала Текелія.

Петро Калнишевський

Останній кошовий отаман Нової Січі. Засланий царським урядом на Соловки, де пробив у камері 25 років.

1775, 1793, 1795 рр.

Три поділи Речі Посполитої. Українські землі поділено між Російською та Австрійською імперіями.

1783 p.

Указ Катерини II про закріпачення селян на Лівобережжі та Слобожанщині; ліквідація козацького військового устрою на Лівобережжі.

1783 p. (квітень)

Анексія (приєднання) Кримського ханства Російською імперією.

Кривавий Трахтемирівський указ 1765 р.

Заборона селянам скаржитися на панів під загрозою заслання до Сибіру.

Задунайська Січ (1775–1828)

Січ, заснована козаками-втікачами після зруйнування Нової Січі на землях Османської імперії у гирлі Дунаю.

Малоросійська колегія (Друга)

Орган управління Лівобережною Україною (1764–1786) під керівництвом П. Румянцева для остаточної ліквідації автономії.

Опанас Шафонський

Діяч українського автономізму, автор праці «Чернігівського намісництва топографічний опис».

Григорій Полетика

Український політичний діяч, виступив у Комісії зі складання нового Укладу на захист автономних прав України.

Максим Залізняк

Запорозький козак, один із керівників народно-визвольного повстання Коліївщина (1768 р.).

Іван Ґонта

Уманський сотник надвірної варти, який перейшов на бік повсталих під час Коліївщини та захопив Умань.

Олекса Довбуш

Найвідоміший керівник руху опришків у Карпатах (Прикарпаття, Закарпаття, Буковина) у 1730–1745 рр.

Григорій Сковорода

Видатний український філософ, гуманіст, поет. Автор збірок «Сад божественних пісень», «Харківські байки».

Портрет Кирила Розумовського

Обов'язковий портрет НМТ: художник Л. Токке, зображений у гетьманських шатах та з булавою.

Портрет Петра Калнишевського

Обов'язковий портрет НМТ: кошовий отаман із пірначем у руках та сивою бородою.

Портрет Григорія Сковороди

Обов'язковий портрет НМТ: художник А. Мокрицький (або невідомий автор), філософ у простих свиті й сорочці.

Покровська церква в Києві

Пам'ятка архітектури НМТ: збудована в стилі українського бароко архітектором І. Ґригоровичем-Барським (1766 p.).

Собор Святого Юра у Львові

Пам'ятка архітектури НМТ: видатна пам'ятка у стилі рококо, архітектор Б. Меретин, скульптури І. Пінзеля (1744–1762 рр.).

Ратуша в Бучачі

Пам'ятка архітектури НМТ: витончена будівля в стилі рококо з видатними скульптурами Іоанна Пінзеля.

Успенська соборна церква Почаївської лаври

Пам'ятка архітектури НМТ: збудована у стилі пізнього бароко/класицизму (архітектор Ґ. Гофман).

Скульптурна група святого Юрія Змієборця

Пам'ятка скульптури НМТ: фасад собору Св. Юра у Львові, видатний скульптор Іоанн Георгій Пінзель.

Карта: Східна Галичина, Буковина, Закарпаття за I поділом Речі Посполитої (1772)

Землі, що увійшли до складу Австрійської імперії Габсбургів.

Карта: Правобережжя та Волинь за II і III поділами (1793, 1795)

Землі, що увійшли до складу Російської імперії.

Карта: Осередки Коліївщини (1768)

Правобережна Україна, ключовий орієнтир — місто Умань та Київське/Брацлавське воєводства.

Карта: Межі Нової (Підпільненської) Січі

Південь України, басейн річок Дніпро, Підпільна, Базавлук.

Пастка НМТ: Хто скасував Гетьманщину?

Пастка: Не Катерина I і не Петро I. Гетьманство остаточно скасувала Катерина II у 1764 році.

Пастка НМТ: Поділи Речі Посполитої

Пастка: Австрія брав участь ЛЕШЕ у I і III поділах. Росія брав участь в усіх трьох (I, II, III).

Пастка НМТ: 1775 рік (дві різні події)

Пастка: Червень 1775 — зруйнування Нової Січі. Одночасно 1775 р. — I поділ Речі Посполитої був у 1772, але закріплений 1775. Закарпаття/Галичина вже в Австрії.

Пастка НМТ: Коліївщина vs Опришківство

Пастка: Коліївщина — це Правобережжя (1768), Опришки — це Прикарпаття/Карпати (Олекса Довбуш, 1730-1745).

1687 р.

Обрання гетьманом Івана Мазепи та підписання Коломацьких статей

1701 р.

Надання Києво-Могилянській колегії статусу академії за сприйняття Мазепи

1708 р. (жовтень)

Укладення українсько-шведського союзу між Іваном Мазепою та Карлом XII

1708 р. (листопад)

Зруйнування гетьманської столиці Батурина московськими військами Меншикова

1709 р. (травень)

Зруйнування Чортомлицької Запорозької Січі військами Яковлєва

1709 р. (27 червня)

Полтавська битва, поразка шведсько-козацьких військ від армії Петра I

1710 р. (5 квітня)

Ухвалення «Пактів і Конституції…» Пилипа Орлика в Бендерах

1722–1727 рр.

Діяльність Першої Малоросійської колегії на чолі з С. Вельяміновим

1727–1734 рр.

Гетьманування Данила Апостола (діяльність на основі «Рішительних пунктів»)

1734–1750 рр.

Діяльність «Правління гетьманського уряду» після смерті Д. Апостола

1734 р.

Заснування Нової (Підпільненської) Запорозької Січі

Іван Мазепа

Гетьман України (1687–1708), меценат, який виступив проти Петра I у Північній війні

Пилип Орлик

Гетьман у еміграції, автор першої української Конституції 1710 року

Кость Гордієнко

Кошовий отаман Чортомлицької Січі, який підтримав Івана Мазепу

Павло Полуботок

Наказний гетьман (1722–1724), ув'язнений за відстоювання автономії в Петропавлівській фортеці

Данило Апостол

Гетьман Лівобережної України (1727–1734), що провів судову, фінансову та земельну реформи

«Пакти й Конституція…» 1710 р.

Перша українська Конституція П. Орлика, що обмежувала владу гетьмана та створювала Генеральну Раду

Малоросійська колегія

Орган роійської імперської адміністрації для управління Гетьманщиною замість гетьмана

Глухів

Гетьманська столиця з 1708 року після зруйнування Батурина

Церква Всіх Святих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври

Обов'язкова пам'ятка архітектури стилю мазепинського (українського) бароко

Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві

Пам'ятка архітектури українського бароко кінця XVII ст.

Собор Свято-Вознесенського монастиря в Переяславі

Пам'ятка архітектури українського бароко, збудована коштом І. Мазепи

Руїна

Період історії України другої половини XVII ст., що відзначався розпадом козацької держави, боротьбою за владу та втручанням іноземних держав

1657 р.

Обрання гетьманом Івана Виговського

1658 р.

Гадяцька угода (створення Великого князівства Руського у складі Речі Посполитої)

1659 р.

Конотопська битва (перемога Виговського над московським військом)

1663 р.

"Чорна рада" в Ніжині, поділ Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну

1667 р.

Андрусівське перемир'я (поділ України по Дніпру між Річчю Посполитою та Московією)

1668 р.

Петро Дорошенко на короткий час об'єднує Правобережну та Лівобережну Україну

1669 р.

Корсунська угода (протекторат Османської імперії над Правобережною Гетьманщиною П. Дорошенка)

1681 р.

Бахчисарайський мир (між Османською імперією та Московією, кордон по Дніпру)

1686 р.

"Вічний мир" (між Річчю Посполитою та Московією, остаточний перехід Києва до Москви)

Велике князівство Руське

Назва української держави за умовами Гадяцької угоди 1658 р. (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства)

Петро Дорошенко

"Сонце Руїни", гетьман Правобережжя, який прагнув об'єднати Україну за підтримки Османської імперії

Троїцький собор у Чернігові (1679–1695)

Обов'язкова пам'ятка архітектури доби Руїни, стиль українське бароко

1648 р. (травень)

Битва під Жовтими Водами (перша перемога козаків і татар)

1648 р. (травень)

Битва під Корсунем (розгром головних сил польської армії)

1648 р. (вересень)

Битва під Пилявцями (втеча польського війська, шлях на Захід)

1649 р.

Битва під Зборовом та Зборівський мир (реєстр 40 тис., 3 воєводства)

3 воєводства за Зборівським миром

Київське, Чернігівське, Брацлавське

1651 р.

Битва під Берестечком та Білоцерківський мир (поразка козаків)

Білоцерківський мир (умови)

Реєстр 20 тис., територія лише Київське воєводство

1652 р.

Битва під Батогом ("козацький реванш", знищення поляків)

1653 р.

Жванецька облога (повернення до умов Зборівського миру)

1654 р. (січень)

Переяславська рада (політичний союз із Московією)

1654 р. (березень)

Березневі статті (юридичний договір із Московським царством)

1656 р.

Віленське сепаратне перемир'я (угода Московії та Речі Посполитої за спиною Хмельницького)

Чигирин

Столиця Гетьманщини та резиденція Б. Хмельницького

Іллінська церква в Суботові (1653 р.)

Усипальниця Б. Хмельницького, стиль українське бароко

1618 р.

Похід П. Конашевича-Сагайдачного на Москву (Деулінське перемир'я)

1621 р.

Хотинська війна, перемога козаків і поляків над османами

1625 р.

Повстання М. Жмайла, Куруківська угода (реєстр 6 тис.)

1630 р.

Повстання Т. Федоровича (Трясила), «Тарасова ніч», Переяславська угода (реєстр 8 тис.)

1632 р.

«Пункти заспокоєння руського народу», створення Києво-Могилянської колегії (П. Могила)

1635 р.

Зруйнування фортеці Кодак козаками Івана Сулими

1637–1638 рр.

Повстання П. Павлика, Я. Острянина, Д. Гуні (поразка під Кумейками та Жовнином)

1638 р.

«Ординація Війська Запорозького» (скасування привілеїв, комісар замість гетьмана, реєстр 6 тис.)

1638–1648 рр.

Період «Золотого спокою» у Речі Посполитій

П. Конашевич-Сагайдачний

Гетьман, взяття Кафи (1616), Хотинська війна (1621), опікун Київського братства

Петро Могила

Православний митрополит (з 1632), реформатор церкви, засновник колегії

Фортеця Кодак

Польська фортеця біля Дніпровських порогів, збудована Бопланом, зруйнована Сулимою

Херсонес Таврійський

Античне місто-держава в Криму (біля Севастополя), відоме білими колонами

Пастка НМТ: Куруківська угода vs Ординація

Куруківська (1625) збільшила реєстр до 6 тис., Ординація (1638) зменшила до 6 тис. і зняла автономію

1362 р.

Битва на Синіх Водах (Ольгерд розгромив татар, приєднав Київщину, Поділля, Переяславщину до ВКЛ)

1385 р.

Кревська унія (династичний союз ВКЛ і Польщі: Ягайло одружився з Ядвігою, охрестив Литву за католицьким обрядом)

1392 р.

Острівська угода (Вітовт став фактичним правителем Великого князівства Литовського)