test fonetika

Fonologija

Proučava foneme i njihovu ulogu u jeziku. (Вивчає фонеми та їхню роль у мові.)

Fonetika

Proučava glasove i način na koji ih izgovaramo. (Вивчає звуки та те, як ми їх вимовляємо.)

Fonem

Skup razlikovnih obilježja koji pomaže razlikovati riječi. (Сукупність розрізнювальних ознак, яка допомагає розрізняти слова.)

Glas

Zvuk koji izgovaramo dok govorimo. (Звук, який ми вимовляємо під час мовлення.)

Slog

Dio riječi koji izgovaramo kao jednu cjelinu. (Частина слова, яку вимовляємо як одне ціле.)

Morfem

Najmanja jezična jedinica koja ima izraz i sadržaj. (Найменша мовна одиниця, яка має форму та зміст.)

Morfologija

Proučava morfeme, građu riječi i vrste riječi. (Вивчає морфеми, будову слів і частини мови.)

Morf

Oblik kojim se izražava morfem. (Морф — форма, якою виражається морфема.)

Alomorfi

Različiti oblici istog morfema koji imaju isto značenje. (Різні форми тієї самої морфеми, які мають однакове значення.)

Vrijednost morfema

Veza između izraza i sadržaja morfema. (Зв’язок між формою та змістом морфеми.)

Leksički morfemi

Morfemi koji nose osnovno značenje riječi. (Морфеми, які несуть основне значення слова.)

Gramatički morfemi

Morfemi koji izražavaju gramatička značenja. (Морфеми, які виражають граматичні значення.)

Korijen

Dio riječi koji nosi osnovno značenje. (Корінь — частина слова, яка несе основне значення.)

Afiksi

Dijelovi riječi koji se dodaju korijenu. (Афікси — частини слова, які додаються до кореня.)

Leksem

Osnovna leksička jedinica koja obuhvaća sve oblike i značenja jedne riječi. (Основна лексична одиниця, яка охоплює всі форми та значення слова.)

Leksikologija

Proučava leksički sustav jezika i značenje riječi. (Вивчає лексичну систему мови та значення слів.)

Leksikografija

Bavi se teorijom i izradom rječnika. (Займається теорією та укладанням словників.)

Hiperonimija i hiponimija

Odnos između općeg i posebnog pojma. Primjer: voće – jabuka. (Відношення між загальним і конкретним поняттям: фрукти — яблуко.)

Sinonimija

Riječi koje imaju isto ili slično značenje. Primjer: jezikoslovlje – lingvistika. (Слова з однаковим або подібним значенням.)

Antonimija

Riječi suprotnog značenja. Primjer: gore – dolje. (Слова з протилежним значенням.)

Homonimija

Riječi koje imaju isti oblik, ali različito značenje. Primjer: luk (povrće / oružje). (Слова, які мають однакову форму, але різні значення.)

Meronimija

Odnos između cjeline i njezina dijela. Primjer: lice – oči. (Відношення між цілим і його частиною: обличчя — очі.)

Paronimija

Riječi koje slično zvuče, ali imaju različito značenje. (Слова, які подібно звучать, але мають різні значення.)

Preskriptivni rječnik

Pokazuje kako se riječi trebaju pravilno upotrebljavati. (Показує, як правильно вживати слова.)

Deskriptivni rječnik

Opisuje kako se riječi stvarno upotrebljavaju. (Описує, як слова реально вживаються.)

Jednojezični rječnik

Objašnjava riječi na istom jeziku. (Одномовний словник.)

Prijevodni rječnik

Daje prijevode riječi na drugi jezik. (Перекладний словник.)

Etimološki rječnik

Objašnjava podrijetlo riječi. (Пояснює походження слів.)

Dijalektološki rječnik

Sadrži riječi iz dijalekata. (Містить слова з діалектів.)

Pravopisni rječnik

Pokazuje kako se riječi pravilno pišu. (Показує, як правильно писати слова.)

Terminološki rječnik

Objašnjava stručne termine iz određenog područja. (Пояснює спеціальні терміни певної галузі.)

Tematski rječnik

Sadrži riječi povezane s određenom temom. (Містить слова, пов’язані з певною темою.)

Rječnik autora

Sadrži ili opisuje riječi koje upotrebljava određeni autor. (Містить або описує слова певного автора.)

Rječnik određenog područja

Sadrži riječi iz određenog područja znanja. (Містить слова з певної галузі знань.)

Semantika

Proučava značenje u jeziku. (Вивчає значення в мові.)

Jezične razine

Semantika proučava značenje od morfema do teksta. (Семантика вивчає значення від морфеми до тексту.)

Sinkronijska semantika

Proučava jezik u određenom vremenu. (Вивчає значення в певний період часу.)

Dijakronijska semantika

Proučava kako se jezik mijenja kroz vrijeme. (Вивчає, як значення змінюється з часом.)

Značenje u kontekstu

Značenje riječi ovisi o kontekstu u kojem se upotrebljava. (Значення слова залежить від контексту, у якому воно вживається.)

Sintagmatski odnosi

Odnosi između riječi koje se pojavljuju zajedno u rečenici. (Відношення між словами, які з’являються разом у реченні.)

Stilistika

Proučava jezični i književni stil. (Вивчає мовний і літературний стиль.)

Jezični stil

Način na koji se koriste jezična sredstva u komunikaciji. (Спосіб використання мовних засобів у спілкуванні.)

Književni stil

Način na koji pisac koristi jezik u književnom djelu. (Спосіб, у який письменник використовує мову в літературному творі.)

Lingvostilistika

Proučava stil s jezičnog gledišta. (Вивчає стиль з мовної точки зору.)

Književna stilistika

Proučava stil u književnim djelima. (Вивчає стиль у літературних творах.)

Sintaksa

Proučava kako se riječi povezuju u veće jezične jedinice. (Вивчає, як слова поєднуються у більші мовні одиниці.)

Sintagma

Skup riječi koje su povezane i zajedno imaju funkciju u rečenici. (Група пов’язаних слів, які разом виконують функцію в реченні.)

Rečenica

Jezična jedinica kojom izražavamo misao. (Мовна одиниця, за допомогою якої виражаємо думку.)

Diskurs

Povezani jezik u većoj cjelini, npr. u razgovoru ili tekstu. (Пов’язане мовлення у більшій цілісності, наприклад у розмові чи тексті.)

Sintagmatika

Proučava kako se jezične jedinice povezuju jedna s drugom. (Вивчає, як мовні одиниці поєднуються між собою.)

Sintaksa rečenice

Proučava strukturu i dijelove rečenice. (Вивчає структуру та частини речення.)

Sintaksa diskursa

Proučava kako se rečenice povezuju u tekst ili razgovor. (Вивчає, як речення поєднуються в текст або розмову.)

Sintaksa frazeologije

Proučava ustaljene izraze i frazeme. (Вивчає сталі вирази та фразеологізми.)