1/68
Looks like no tags are added yet.
Руїна —
історична назва громадянської війни, трагічного занепаду Української козацької держави у другій половині XVII ст. й страхітливого спустошення і знелюднення Правобережної України.
Руїна:
Цитати «Де два українці — там три гетьмани», «Що козак — то полковник, що сотник — то гетьман» характеризують
Період Руїни
Іван Виговський (1657 - 1659):
«Закінчив Києво-Могилянську академію, походив зі шляхетного козацького роду. Після битви під Жовтими Водами опинився в неволі, звідки був викуплений Богданом Хмельницьким. Згодом став його найближчим соратником: займався переговорами з іншими державами, укладав договори від імені гетьмана, а згодом змінив його на чолі козацької держави.»
Ідеться про
Івана Виговського

Наведена картосхема дає змогу визначити райони, охоплені повстанням проти гетьмана
Івана Виговського.
❗️ Гадяцький договір
1658 р.
Гадяцький договір:
❗️Конотопська битва
1659 р.
Конотопська битва:
В цій битві брали участь: Виговський, козаки (+ кримські татари) VS московити. Союзники Виговського: кримські татари. Перемога: Виговський з козаками.
«...гетьман І. Виговський, прийшовши до Сосновки на переправу, застав велике царське військо князя Ромодановського, і кілька годин біля переправи бій великий був,.. а хан з ордами з Торговиці рушив до бою,..і багато люду царського полягло...»
Конотопська битва 1659 р.
Юрій Хмельницький (1659 - 1663):
Переяславські статті
1659 р.
Переяславські статті:
Битва між Річчю Посполитою і московським царством під м. Чуднів
1660 р.
Ввійшла в історію як «Чуднівстка кампанія». Поляки перемогли.
Слободищенський трактат
1660 р.
Слободищенський трактат:
Поділ Гетьманщини:
Відбувається розкол: частина козаків залишається на правому березі України і визнає владу Польщі, інша частина козацтва іде на лівий берег і визнає владу москви.

Павло Тетеря (1663 - 1665):
Гетьман ПРАВОБЕРЕЖЖЯ. Мав пропольську орієнтацію.
Іван Брюховецький (1663 - 1668):
Гетьман ЛІВОБЕРЕЖЖЯ. Обраний гетьманом на «Чорній раді» в Ніжині 1663.
Московські статті
1665 р.
Московські статті:

Петро Дорошенко (1665 - 1667):
ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
Називали «Сонце Руїни».
Йшов в похід на лівобережжя 1668 р. і вбив Брюховецького (значна частина населення лівобережжя підтримували Дорошенка). Обʼєднав під своєю владою Лівобережжя і Правобережжя.
Мав 20 тис. сердюків (особисте військо).
Підписав Корсунську угоду.
❗️Андрусівське перемирʼя
1667 р.
Андрусівське перемирʼя:
Похід Дорошенка на Лівобережжя
1668 р.
Похід Дорошенка на Лівобережжя:
Обʼєднання Лівобережжя і Правобережжя України під однією булавою Дорошенка. Але під натиском москви він був змушений покинути лівий берег.
❗️Корсунська угода
1669 р.
Корсунська угода:
Наслідки Корсунської угоди:
Розпочалася українсько-турецько-польська війна + громадянська війна між українцями. 1672 р. — понад 100 тис. армія султана Мегмеда IV в похід на Брацлавщину. Перемогли турки і Дорошенко.
Бучацький мир
1672 р.
Бучацький мир:
Демʼян Многогрішний (1669 - 1672):
ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
Підписав Глухівські статті 1669 р.
Перший гетьман якого було заслано в Сибір.
Кинув клич: «Хто хоче в мою компанію?», що став підставою для створення нових (компанійських) регулярних козацьких підрозділів.
Глухівські статті
1669 р.
Глухівські статті:
Іван Самойлович (1672 - 1687):
Конотопські статті
1672 р.
Конотопські статті:

Проголошення І. Самойловича гетьманом обох берегів Дніпра фактично після зречення Дорошенка. Ухвалив Переяславські статті
1676 р.

Унаслідок якого походу Іван Самойлович втратив гетьманську
булаву?
Кримського
Юрій Хмельницький (1676 - 1681):
ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
1677 р. — 1-й Чигиринський похід, 100 тис. турків.
1678 р. — 2-й Чигиринський похід, 200 тис. турків. Зруйнування Чигирина.

Великий згін —
насильницьке переселення (депортація) мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну організоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1677 - 1679 рр.
❗️Бахчисарайський мир
1681 р.
Бахчисарайський мир:
Договір між Османською імперією і москвою.
Кордон між Туреччиною і московією.
До Туреччини відходили: Південна Київщина, Брацлавщина і Західне Поділля.
До московії: Лівобережна Україна і Київ.
Територія між Бугом і Дніпром на 20 років мала бути незаселеною.
Запорізька Січ — під управлінням москви.
Після цього турки стратили Юрія Хмельницького. І на Правобережжі козацтво поступово занепадає.

«...кордону бути по річці Дніпро... Кримським татарам вільно по обидві сторони Дніпра кочувати... козакам Низовим і городовим війська Запорозького плавати Дніпром... Київ має бути на стороні Його царської величності...»
Бахчисарайський договір 1681 р.
Річ Посполита повернула собі більшу частину Правобережжя
1683 р.
❗️ «Вічний мир»
1686 р.
«Вічний мир»:
Договір між Польщею і москвою.
За московією: Лівобережжя, Запорізька Січ і Київ.
За Польщею: Південна Київщина, Волинь і Галичина.
Брацлавщина — нейтральна зона, незаселена.
Православʼя вільне.
«Договорилися ми і постановили... Київ має залишатися на стороні їхньої царської величності... козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку... мають бути... у володінні і в державі... їхньої царської величності...»
«Вічний мир» 1686 р.
Підпорядкування Київської митрополії московському патріарху —> право висвячувати митрополитів у москви.
1686 р.
Іван Сірко:
Найвідоміший кошовий отаман Запорізької Січі. У період Руїни (50 - 80 рр. XVII ст.) Запорізька Січ виступала самостійною військово-політичною силою.
Кому з гетьманів І. Сірко докоряв: «…..при розумному посередництві могла б [Гетьманщина] прихилитися від турецької влади під високу руку православного монарха. ...Дорошенка заслав у вічну неволю, Чигирин з усією цьогобічною Україною втратив, допустив пролитися християнській крові... Відтак дочекався крайнього занепаду й запустіння Вітчизни нашої...»?
І. Самойловичу
«Був серед тих, хто виступав проти політики гетьмана І. Виговського. Здійснивши військовий похід на Акерман, спричинив розпад українсько-татарського союзу та не дав можливості І. Виговському скористатися результатами перемоги під Конотопом»
І. Сірко
Слобідська Україна в роки Руїни:
Сумський, Харківський, Охтирський, Острозький, Ізюмський козацькі полки, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі.

Слобода —
поселення, яке мало пільги. Не сплачувало податків.
Ознаки господарського життя й політичного устрою Слобідської України в другій половині XVII ст.:
1. Дія права займанщини.
2. Відсутність посади гетьмана.
3. Існування полково-сотенного устрою.
Займанщина —
елемент звичаєвого права, що дозволяв на підставі першості володіти землею.
Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела:
«Сподвижник Б. Хмельницького, полковник. Відмовився скласти присягу на вірність московському цареві. Підтримав курс гетьмана І. Виговського на незалежність від Москви, проте виступив проти Гадяцького договору (1658 р.), піднявши повстання на Правобережній Україні. Згодом заперечував зближення козацької держави з Туреччиною»?
Іван Богун
Які зміни в суспільному житті Лівобережної Гетьманщини відбулися в другій половині XVII ст.?
Виокремлення з козацького середовища козацької старшини в панівний привілейований стан.
На укладення якої угоди гетьман І. Самойлович відреагував словами: «Запорозьке військо ніколи не зречеться свого давнього достоянія [Правобережної України], не так воно станеться, як Москва у своїх мирових умовах із поляками постановила, - зробимо так, як нам треба!.»?
Вічного миру (1686 р.)
перше видання друкарнею Києво-Печерської лаври «Синопсису»
1674 р.
зміни в соціально-економічному житті Гетьманщини в другій половині XVII ст.
1. формування козацько-селянської власності на землю.
2. здобуття особистої свободи абсолютною більшістю селян і міщан.
3. зростання провідної ролі козацтва й православної шляхти.
Паланка —
військова, адміністративно-територіальна, господарська одиниця Запорозької (Нової) Січі
Генеральна військова канцелярія —
Військово-адміністративна установа, за посередництва якої гетьман здійснював управління державою, вирішувала всі поточні справи внутрішнього та міжнародного характеру.
Генеральна військова рада —
Представницький інститут, який розглядав загальні державні справи, зокрема: затвердження міждержавних договорів, складання «статей» при обранні гетьмана.
Генеральний військовий суд —
Орган, що розглядав справи осіб, які належали до генеральної старшини, а також справи про державні злочини, здійснював нагляд за виконанням універсалів гетьмана та указів царя.
Генеральна скарбова канцелярія —
Орган, що відав справами збору натуральних і грошових податків з населення, прибутками та видатками держави, військовими та ранговими маєтностями.
«...гетьман Військ Руських до кінця свого життя буде Гетьманом Військ Руських і першим сенатором у Київському, Брацлавському та Чернігівському воєводствах. А після його смерті має бути вільний вибір гетьмана, тобто стани Київського, Брацлавського, Чернігівського воєводств оберуть чотирьох кандидатів, одному з-поміж яких його королівська милість надасть гетьманство...».
Цитовану угоду було схвалено на козацькій раді за гетьманування
І. Виговського
В якому творі Т. Шевченка було описано події Руїни
«Чигрине, Чигрине…»