Опорний конспект з географії для підготовки до НМТ

Вступ до географії та історія географічних досліджень

• Визначення науки: Географія — це наука, що вивчає географічну оболонку Землі, її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв’язки між природним середовищем і діяльністю людини.
• Походження терміну: Вперше термін «географія» вжив грецький вчений Ератосфен у $\text{III}$ ст. до н. е. У перекладі з грецької мови він означає «землеопис» («гео» — земля, «графо» — пишу).
• Уявлення давніх народів про Землю:
  • Стародавні греки: Земля — злегка опукла рівнина, подібна до щита воїна, оточена річкою-океаном.
  • Єгиптяни: Внизу Земля, над нею богиня неба, по боках — кораблі бога Сонця.
  • Вавилоняни: Земля у вигляді гори, оточеної морем, на яку спирається тверде небо у вигляді перевернутої чаші.
  • Слов’яни: Земля — плоский диск, що тримається на трьох слонах.
  • Індіанці Північної Америки: Земля — статуетка, де кит — основа, орел — небо, а фігурки людей символізують людство.
  • Індійці: Земля у вигляді півсфери, що лежить на слонах, які стоять на черепасі.
• Ключові географічні відкриття та дослідники:
  • Вікінги: Ерік Рудий ($\text{X}$ ст.) відкрив острів Гренландія та острів Ісландія; Лейф Еріксон був першовідкривачем берегів Америки (хоча цей шлях пізніше було забуто).
  • Марко Поло: Венеціанський купець ($1271-1295$ рр.), першим здійснив подорож через Центральну Азію до Китаю, де прожив $17$ років. Автор «Книги про різноманіття світу».
  • Ібн Баттута: Арабський мандрівник ($\text{XIV}$ ст.), дослідив майже всі країни Азії та Північної Африки, перетнув пустелю Сахара.
  • Христофор Колумб: Іспанський мореплавець, $12$ жовтня $1492$ р. досяг Багамських островів (береги Америки). Помилково вважав ці землі Індією.
  • Америго Веспуччі: Довів, що відкриті Колумбом землі — це новий материк, назвавши його «Новим Світом». На його честь названа Америка.
  • Фернан Магеллан: Здійснив першу навколосвітню подорож ($1519-1522$ рр.).
  • Френсіс Дрейк: Англієць, пірат, здійснив друге кругосвітнє плавання ($1577-1580$ рр.).
  • Віллем Янсзон: Голландський мореплавець, у $1606$ р. досяг берегів Австралії (названої «Terra Australis Incognita» — Земля Південна Невідома).
  • Абель Тасман: У $1644$ р. остаточно встановив, що Австралія — самостійний материк.
  • Джеймс Кук: Здійснив три кругосвітні подорожі, «вдруге» відкрив Австралію для світу, першим перетнув Південне полярне коло.
  • Фаддей Беллінзгаузен та Михайло Лазарєв: $28$ січня $1820$ р. вперше побачили береги Антарктиди (відкриття останнього, шостого материка).
  • Руаль Амундсен: Норвезький дослідник, $14$ грудня $1911$ р. першим дістався Південного полюса.
  • Роберт Скотт: Англієць, досяг Південного полюса $18$ січня $1912$ р., вся експедиція загинула на зворотному шляху.

Способи зображення Землі та картографія

• Географічна карта: Зображення у певному масштабі території земної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків і картографічної проекції.
• Картографічна проекція: Математично визначений спосіб зображення земної кулі на площині.
• Географічна сітка:
  • Екватор: Найбільша паралель (довжина приблизно $40,000\,км$), що ділить Землю на Північну і Південну півкулі.
  • Полюси (Північний і Південний): Точки, в яких сходяться всі меридіани.
  • Меридіани: Лінії, що з’єднують полюси і вказують напрямок «північ-південь».
  • Паралелі: Лінії, проведені паралельно екватору, вказують напрямок «захід-схід».
• Топографічна карта та орієнтування:
  • Азимут: Кут між напрямом на північ і напрямом на даний предмет.
    • Північ (Пн.): $0^\circ$ або $360^\circ$.
    • Схід (Сх.): $90^\circ$.
    • Південь (Пд.): $180^\circ$.
    • Захід (Зх.): $270^\circ$.
  • Висоти:
    • Абсолютна висота: Перевищення точки над рівнем моря (в Україні — від рівня Балтійського моря, що вважається за $0$).
    • Відносна висота: Перевищення однієї точки над іншою.
  • Горизонталі (ізогіпси): Лінії, що з’єднують точки з однаковою абсолютною висотою.
  • Бергштрихи: Рисочки на горизонталях, що вказують вільним кінцем напрямок зниження схилу.
• Система ізоліній:
  • Ізобата: Лінія однакових глибин.
  • Ізотерма: Лінія однакових температур.
  • Ізогаліна: Лінія однакової солоності.
  • Ізобара: Лінія однакового атмосферного тиску.
  • Ізогієта: Лінія однакової кількості опадів.
• Форма та рух Землі:
  • Форма планети — геоїд («землеподібна»).
  • Місцевий час: Час на конкретному меридіані; зміна довготи на $1^\circ$ дорівнює зміні часу на $4\,хв$.
  • Поясний час: Час у межах одного з $24$ часових поясів.
• Масштаб: Дробове число, що показує ступінь зменшення зображення на карті порівняно з дійсністю.

Літосфера та рельєф Землі

• Структура літосфери: Верхня тверда оболонка, що включає земну кору і верхню частину мантії.
• Платформи: Відносно стійкі ділянки земної кори з двох’ярусною будовою:
  1. Кристалічний фундамент: Складається з магматичних і метаморфічних порід.
  2. Осадовий чохол: Складається з осадових порід.
• Рухи літосферних плит:
  • Зіткнення двох материкових плит утворює гори.
  • Зіткнення материкової та океанічної плит: океанічна (більш щільна) занурюється під материкову, утворюючи гори на суходолі та глибоководні жолоби в океані.
  • Розходження плит утворює розломи та серединно-океанічні хребти.
• Сейсмічні пояси: Альпійсько-Гімалайський (широтний) та Тихоокеанський (меридіональний).
• Землетруси: Раптові поштовхи земної кори.
  • Гіпоцентр (осередок): Місце в надрах, де виникає зміщення.
  • Епіцентр: Точка на поверхні Землі над осередком (найсильніші руйнування).
• Зовнішні (екзогенні) процеси:
  • Вивітрювання: Руйнування порід під дією температури, води та організмів.
  • Еолова діяльність (вітер): Утворення дюн, барханів, брижів.
  • Водна ерозія: Формування вимоїн, ярів, балок.
  • Суфозія: Просідання ґрунту через вимивання підземними водами пухких порід (степові блюдця або поди).
  • Абразія: Руйнування берегів морськими хвилями.
  • Акумуляція: Нагромадження матеріалу морем.
  • Робота льодовиків: Утворення морен (скупчення уламкового матеріалу).
  • Антропогенні форми: Кар’єри, терикони, дамби.
• Класифікація форм рельєфу:
  • Рівнини:
    • Низовини: до $200\,м$.
    • Височини: $200-500\,м$.
    • Плоскогір’я: понад $500\,м$.
  • Гори (за висотою):
    • Низькі (до $1000\,м$): Урал, Кримські гори.
    • Середні ($1000-2000\,м$): Карпати, Скандинавські гори.
    • Високі (понад $2000\,м$): Гімалаї, Анди.
  • Гори (за віком):
    • Молоді (молодші за $60\,млн$ років): Альпи, Памір.
    • Старі ($300-400\,млн$ років): Урал.
  • Рекорди: Найвищі гори — Гімалаї ($8848\,м$, Джомолунгма/Еверест). Найдовші гори — Анди ($9000\,км$).

Атмосфера та кліматологія

• Склад повітря: Азот ($78\%$), кисень ($21\%$), вуглекислий газ ($0.03\%$) та інші гази.
• Будова атмосфери:
  1. Тропосфера (до $8-18\,км$): Містить $90\%$ повітря, майже всю вологу («кухня погоди»).
  2. Стратосфера (до $50-55\,км$): Наявність озонового шару ($20-25\,км$).
  3. Мезосфера (до $80-85\,км$).
  4. Термосфера (іоносфера) (до $400\,км$).
  5. Екзосфера (до $1800-2000\,км$).
• Температурні показники:
  • Зі збільшенням висоти температура падає в середньому на $6^\circ C$ на кожен кілометр.
  • Амплітуда (A): Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря.
  • Рекорди: Max $+58^\circ C$ (Тріполі, Лівія); Min $-89.2^\circ C$ (станція «Восток», Антарктида).
• Тиск: Нормальний атмосферний тиск — $760\,мм.рт.ст.$ З підняттям на кожні $100\,м$ тиск падає на $10\,мм.рт.ст.$.
• Вітри:
  • Пасати: Від $30$-х тропічних широт до екватора.
  • Західні вітри помірних широт: Від тропіків до $60$-х широт.
  • Стокові (полярні) вітри: Від полюсів до $60$-х широт.
  • Бриз: Добовий вітер (денний — з моря, нічний — з берега).
  • Мусони: Сезонні вітри (влітку — з моря, взимку — з суші).
• Прилади: Флюгер (напрямок), анемометр (швидкість).
• Вологість:
  • Абсолютна: Маса пари в $1\,м^3$ повітря (в грамах).
  • Відносна: Відношення поточної кількості пари до максимально можливої за даної температури (у відсотках).
• Кліматичні пояси:
  • Екваторіальний: Жаркий, вологий ($2000-3000\,мм$ опадів), низький тиск.
  • Субекваторіальний: Два сезони (вологий влітку, сухий взимку).
  • Тропічний: Високий тиск, сухе повітря, пасати.
  • Субтропічний: Сухе жарке літо, волога прохолодна зима.
  • Помірний: Чотири пори року, панують західні вітри.
  • Арктичний/Антарктичний: Холодно, високий тиск, мало опадів.

Гідросфера: Світовий океан та води суходолу

• Загальна характеристика: Вода займає $71\%$ поверхні планети. Світовий океан складає $96.5\%$ маси гідросфери.
• Солоність: Вимірюється у проміле ($\text{o/oo}$). Середня солоність — $35\, \text{o/oo}$. Найсолоніше море — Червоне ($42\, \text{o/oo}$), найменш солоне — Балтійське ($11\, \text{o/oo}$).
• Океани:
  • Тихий: Найбільший, найглибший (Маріанський жолоб — $11,022\,м$), має Тихоокеанське вогняне кільце та цунамі.
  • Атлантичний: Другий за площею, найсолоніший. Жолоб Пуерто-Ріко ($8742\,м$). Затока Фанді — максимальні припливи ($18\,м$).
  • Індійський: Третій за площею, найтепліший у північній частині. Зондський жолоб ($7729\,м$).
  • Північний Льодовитий: Найменший і наймілкіший, має значний шельф ($55\%$ площі).
  • Південний: Визнаний у $2021$ році. Його межа — $60^\circ$ пд.ш. Антарктична циркумполярна течія.
• Річки:
  • Повінь: Щорічний високий рівень води.
  • Паводок: Раптове підняття рівня води.
  • Межень: Найнижчий рівень води.
  • Формула: Падіння = висота витоку $-$ висота гирла ($м$). Похил = падіння / довжина ($м/км$).
• Озера (рекорди):
  • Найбільше за площею — Каспійське (солоне).
  • Найбільше прісне — Верхнє.
  • Найглибше — Байкал.
  • Найсолоніше та найнижче — Мертве море ($270-280\, \text{o/oo}$, $-400\,м$).
  • Найвисокогірніше — Тітікака.
  • Блукаюче — Лобнор.

Біосфера, ґрунти та закономірності географічної оболонки

• Географічна оболонка: Сфера взаємодії літо-, гідро-, атмо- та біосфери.
• Закономірності:
  • Цілісність: Взаємозв’язок усіх компонентів.
  • Ритмічність: Повторюваність явищ у часі.
  • Зональність: Зміна природних комплексів від екватора до полюсів.
  • Висотна поясність: Зміна компонентів з висотою в горах.
• Ґрунти: Верхній родючий шар. В. Докучаєв назвав ґрунт «дзеркалом ландшафту». Основний компонент родючості — гумус.

Материки планети

• Африка: Найжаркіший материк. Найдовша річка — Ніл ($6671\,км$). Найповноводніша річка Східної півкулі — Конго. Найбільша пустеля — Сахара. Гори: Атлаські (молоді), Драконові, Капські (старі). Відкривач водоспаду Вікторія — Давід Лівінгстон.
• Австралія: Найменший і найсухіший материк. Омивається Великим бар’єрним рифом. Рельєф без сучасного вулканізму. Найвища точка — г. Косцюшко ($2228\,м$). Ендеміки складають $75\%$ видів (напр. кенгуру). Кріки — тимчасові водотоки.
• Південна Америка: Найвологіший материк. Найдовші гори — Анди ($9000\,км$). Найвища точка — г. Аконкагуа ($6959\,м$). Найвищий водоспад — Анхель ($1054\,м$). Амазонка — найбільша у світі за площею басейну.
• Антарктида: Найхолодніший материк, вкритий льодом. Високий масив — Вінсон ($5140\,м$). Станція «Академік Вернадський» — центр українських досліджень.
• Північна Америка: Найвища точка — г. Деналі ($6193\,м$). Найнижча — Долина Смерті ($-85\,м$). Великі американські озера (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо). Торнадо — руйнівні вихори.
• Євразія: Найбільший материк (Європа + Азія). Найвищі гори — Гімалаї (Джомолунгма — $8848\,м$). Каспійське море — найбільше озеро. Черапунджі — найвологіше місце на планеті ($23,000\,мм/рік$). Найдовша річка Європи — Волга, Азії — Янцзи ($6300\,км$).

Фізична географія України

• Географічне положення: Площа — $603.7\,тис.\,км^2$. Найбільша держава Європи (повністю в її межах).
  • Крайні точки: Пн. — Грем’яч, Пд. — мис Сарич, Зх. — Соломоново, Сх. — Рання Зоря.
  • Центри: Географічний — с. Мар’янівка (Черкаська обл.), геометричний — Добровеличківка (Кіровоградська обл.). Географічний центр Європи — с. Ділове (Закарпаття).
  • Кордони: Межує з $7$ країнами. Найдовший кордон з росією ($2063\,км$), найкоротший — зі Словаччиною ($99\,км$).
• Рельєф та тектоніка:
  • $95\%$ території — рівнини ($70\%$ — низовини, $25\%$ — височини).
  • Український щит: Придніпровська та Приазовська височини (г. Бельмак-Могила — $324\,м$).
  • Дніпровсько-Донецька западина: Придніпровська низовина.
  • Карпати: Найвища точка — г. Говерла ($2061\,м$).
  • Кримські гори: г. Роман-Кош ($1545\,м$).
• Корисні копалини:
  • Вугілля: Донецький (Донбас) та Львівсько-Волинський басейни.
  • Нафта і газ: Дніпровсько-Донецький район.
  • Залізна руда: Криворізький район.
  • Марганцеві руди: Нікопольське родовище.
  • Сірка: Яворівське родовище (Львівщина).
  • Графіт: Заваллівське (Кіровоградська обл.).
• Внутрішні води:
  • Найдовша річка — Дніпро (до приток належать Десна та Прип’ять).
  • Найбільша прісна водойма — озеро Ялпуг.
  • Найглибше озеро — Світязь ($58.4\,м$).
  • Найвисокогірніше — Бребенескул.
• Ґрунти: Широтна зональність: дерново-підзолисті (Поліссі) $\rightarrow$ сірі лісові (Лісостеп) $\rightarrow$ чорноземи (Степ).

Соціально-економічна географія та світове господарство

• Демографія: Населення світу перевищило $8\,млрд$ осіб ($2022$ р.).
  • Урбанізація: Зростання ролі міст. Субурбанізація — відплив у передмістя. Хибна урбанізація — зростання міст без міського способу життя (характерна для країн, що розвиваються).
• Показники розвитку:
  • ВВП (Валовий внутрішній продукт): Ринкова вартість продукції на території країни.
  • ВНП (Валовий національний продукт): Вартість продукції всіх національних виробників (вдома та за кордоном).
  • ІЛР (Індекс людського розвитку): Оцінює тривалість життя, грамотність та дохід.
• Промисловість:
  • Вугілля: Світовий лідер — Китай ($46.6\%$ видобутку).
  • Залізна руда: Найбільші запаси мають Бразилія, росія, Австралія, Україна.
  • Електроенергетика: ТЕС виробляють $65\%$ енергії світу. АЕС: Франція лідер ($76.9\%$). ГЕС: Китай має найбільшу станцію «Сань-Ся» («Три ущелини»).
• Сільське господарство України:
  • Пшениця, соняшник — Степ і Лісостеп.
  • Жито, льон, картопля — Полісся.
  • Цукрові буряки — Лісостеп.
• Машинобудування:
  • Суднобудування — Миколаїв, Херсон.
  • Авіакосмічне — Київ, Дніпро, Харків.
  • Автомобілебудування світу — лідери Китай, США, Японія.

Регіональна географія світу

• Європа: $44$ країни. Найбільша за площею — Україна. Карликові держави: Ватикан ($0.44\,км^2$), Монако, Сан-Марино. Гібралтар — остання колонія (Британія).
• Азія: Найбільший регіон. $47$ держав. Країни з населенням понад мільярд: Китай та Індія. Монархії: $14$ (Японія — імперія).
• Америка: $35$ суверенних держав. Найбільші: Канада, США, Бразилія. Карибський басейн складається переважно з острівних карликових держав.
• Африка: $54$ держави-члени ООН. ПАР — єдина високорозвинена країна.
• Австралія: Офіційна назва — Австралійський Союз. Складається з $6$ штатів. Входить до Співдружності Націй (голова — монарх Великої Британії).