Огляд історії України XIV-XV століть

Українські Землі під Владою Інших Держав

Велике Князівство Литовське

  • У XIV столітті українські території втратили державність і опинилися під управлінням зовнішніх сил.
  • Після занепаду Галицько-Волинської держави, значна частина Волині увійшла до складу Великого князівства Литовського за князя Любарта.
  • Інша частина перейшла під владу князя Ольгерда, який приєднав Переяславщину та Чернігівщину.
  • Ольгерд розгромив війська Золотої Орди у битві на річці Сині Води та приєднав Київщину і Поділля.
  • 1362 рік: Битва біля річки Сині Води.
  • Литовці керувалися принципом «Старого не руйнуємо, нового не будуємо».
  • Зберігалося використання рідної мови, православна віра визнавалася законною, а судова система базувалася на «Руській правді».

Кревська Унія

  • Наступником Ольгерда став його син Ягайло, який прагнув укріпити владу через зближення з Королівством Польським.
  • Союз було закріплено шлюбом Ягайла з польською королевою Ядвігою.
  • 1385 рік: Укладення Кревської унії.
  • Литва фактично стала частиною польської державності, почало розповсюджуватися католицизм.
  • Вітовт розпочав збройну боротьбу через незадоволення втратою самостійності.
  • За правління Вітовта держава розширила свої кордони до Чорного моря, почалася ліквідація удільних князівств.
  • Вітовт відзначився перемогою у Грюнвальдській битві, після якої було укладено Городельську унію.
  • Городельська унія спричинила розкол у суспільстві.
  • Після Вітовта настала громадянська війна за наступника - Свидригайла.

Розподіл Українських Земель

  • Українські території опинилися під владою різних держав:
    • Київщина, Поділля, Волинь і Переяславщина увійшли до складу Великого князівства Литовського.
    • Буковина спочатку належала Молдові, а згодом Османській імперії.
    • Галичина та Поділля стали частиною Польщі.
    • Чернігово-Сіверщина перейшла до Московії.
    • Закарпаття опинилося під владою Угорщини.

Українські Землі під Владою Великого Князівства Литовського: Пам'ятки та Конфлікти

  • Збереглися численні фортеці та замки, наприклад, Мукачівський замок і Хотинська фортеця.
  • Українські землі часто ставали ареною конфліктів між сусідніми державами.
  • Литовсько-московські війни, де український князь Костянтин Острозький відзначився розгромом московського війська.
  • 1514 рік: Битва під Оршею.

Кримське Ханство та Виникнення Козацтва

  • У ХV столітті більшість українських земель перебувала під владою Золотої Орди.
  • Кримське ханство утворилося в 40-х роках XV ст. (1449 або 1455 рік), пов'язане з іменем Хаджі Гірея.
  • Столиця ханства - місто Бахчисарай (Бахчисарайський історико-культурний заповідник).
  • За правління сина Хаджі Гірея ханство увійшло в залежність від Османської імперії (1478 рік).
  • Кримські татари здійснювали набіги на українські землі, забираючи бранців (ясир).
  • Зводили церкви-фортеці (Покровська церква-фортеця в с. Сутківці).
  • Князівство Феодоро та генуезькі колонії (Генуезька Газарія, Генуезька фортеця в м. Судак).

Виникнення Козацтва

  • Постійні набіги кримських татар сприяли формуванню козацтва.
  • Термін «козак» з тюркської мови означає «вільну, озброєну людину» (вільний воїн, найманець).
  • Фактори розвитку козацтва: поширення кріпацтва, полонізація, пошук незаселених земель.
  • Перша письмова згадка про козаків - 1489 рік.
  • Козаки селилися на малозаселених просторах степів («Дике Поле» - між Дністром і Доном).

Культурний та Соціально-Економічний Складники Українських Земель XIV-XV Століть

  • Основою привілейованого стану була шляхта (представники колишніх князівських родів, пани та бояри).
  • Найвпливовіша князівська родина - Острозькі.
  • Шляхтич - провідний суспільний привілейований стан у Польщі, Литві та Русі-Україні (XIV–XVIII століття).
  • Українська шляхта мала значний вплив на управління Великим князівством Литовським, займалася меценатською діяльністю, сприяла розбудові міст та фортець.
  • Поширення фільваркового господарства призвело до встановлення кріпацтва.
  • Князі зберігали руську ідентичність (православну віру, рідну мову).
  • До культурної спадщини належать пам'ятки архітектури (Верхній замок у Кам'янець-Подільському, фортеця у Луцьку).

Розвиток Міст та Магдебурзьке Право

  • Розвиток міст отримав новий імпульс завдяки впровадженню Магдебурзького права (XIV століття).
  • Магдебурзьке право звільняло міста від феодальної влади, надаючи їм можливість самоврядування через магістрат.
  • Магдебурзьке право: міське право, що виникло у ХІІІ столітті в Німеччині, передбачало створення міського самоврядування.
  • Магістрат складався з лави (кримінальний суд, очолюваний війтом) та ради (цивільний суд, очолюваний бурмістром).
  • Рада мала завдання запобігати сваркам у місті, захищати сиріт і вдов, вирішувати спори та стежити за чесністю торгівлі.
  • Міста сприяли виникненню ремісничих цехів (закритих корпоративних спілок майстрів).
  • Членство в цехах було доступне лише католикам, православні українці залишалися поза об'єднанням.
  • Культурні пам'ятки: Вірменський собор і Костел святого Варфоломія у Львові, місто Дрогобич.

Культурні Діячі та Іконопис

  • Юрій Дрогобич: український освітній діяч, ректор Болонського університету (1481-1482 роки).
  • «Прогностична оцінка поточного 1483 року» - перша друкована робота українського автора.
  • Іконописці підтримували православні традиції Русі-України, творчість набувала нових форм.
  • Пам'ятки: ікона святого Юрія Змієборця з села Станиля, ікона Богородиці з пророками з церкви у селі Підгородці, ікона «Успіння Богородиці» за авторством Олексія Горошковича.