Економіка: Організація та Ефективність
Потреби та виробничі ресурси
2.1. Потреби та виробничі ресурси
Функціонування національного господарства є складним багатогранним процесом, спрямованим на забезпечення потреб людини.
Потреба – це бажання споживачів придбати і використати товари та послуги, які приносять їм користь; сприймається як нестача у чомусь з бажанням позбутися цього відчуття.
Намагання задовольнити свої потреби мотивує поведінку людини, формує її інтереси. Природна мета функціонування економіки – задоволення людських потреб у товарах і послугах.
Економічний закон зростання потреб віддзеркалює суттєві зв’язки між виробництвом і споживанням, потребами і можливостями їхнього задоволення. Безперервний розвиток потреб є рушієм економічного і соціального поступу, стимулює появу нових потреб.
Класифікації потреб
За характером виникнення:
Біологічні
Духовні
Соціальні
За способом задоволення:
Індивідуальні
Групові (колективні)
Суспільні
За нагальністю:
Елементарні (їжа, одяг, житло, медична допомога)
Вишукані (предмети розкоші: парфуми, шуби, коштовності)
За ступенем реалізації:
Абсолютні (максимально можливий обсяг)
Культурні (зумовлені розвитком цивілізації)
В економічній теорії сформульовано різні теорії потреб (М. Туган-Барановський, А. Маслоу, Д. МакКлелланд).
Туган-Барановський виділив:
Фізіологічні (їжа, вода, повітря)
Статеві (секс, бажання сподобатися)
Симптоматичні потреби (самозбереження, продовження роду)
Альтруїстичні (безкорислива турбота)
Практичні (житло, авто, гроші)
Основи економічного інтересу
Згідно із сучасними дослідженнями, при задоволенні потреби людина керується:
Доходами і цінами на товари та послуги (купівельною спроможністю)
Суб'єктивною оцінкою нагальності потреби
Оцінкою споживчого блага в залежності від його кількості
Економічні інтереси – усвідомлені потреби для задоволення, що вимагає економічної поведінки.
Види економічних інтересів: особисті, групові, національні.
2.2. Ефективність виробництва: зміст, економічні та соціальні показники
Ефективність відображає взаємозв'язок між витратами ресурсів у виробництві та обсягу отриманих товарів і послуг.
Економічна ефективність – це наука про ефективність використання обмежених ресурсів.
Повна зайнятість – залучення всіх ресурсів до процесу виробництва.
Ефективність включає:
Економічну (розподільча і виробнича)
Соціальну
Соціальна ефективність
Виявляє якість національного виробництва у забезпеченні потреб людей.
Показники соціальної ефективності:
ВВП на душу населення
Частка фонду споживання в НД
Рівень та якість життя населення
2.3. Економічна система. Типізація економічних систем
Економічна система – організація національної економіки, що включає зв'язки між виробниками та споживачами.
Сформована багатьма чинниками: цінності, політичний лад, правовий
Простими словами, економічний закон зростання потреб означає, що людські бажання та потреби постійно збільшуються і змінюються. Щойно одна потреба задовольняється, одразу виникають нові. Цей безперервний ріст потреб є головною рушійною силою для розвитку економіки та суспільства, оскільки він стимулює виробництво нових товарів і послуг.