Фонетичні засоби милозвучності мови.
Для усунення збігів голосних і приголосних українська мова має спеціальні фонетичні засоби.
Фонетичні засоби милозвучності мови
Найуживанішим засобом милозвучності мови є чергування у — в та і — й.
Іноді прийменник у набирає форм ув, уві, вві
Приклади
день у день, рука в руку; підняв угору, піднявся вгору; степ і море, море й степ; дощ іде, дощ не йде.
1. Петриків батько був ув економії за корівника. (Остап Вишня.)
2. Стало так легко, як уві сні. (Ю. Яновський.)
У кінці деяких префіксів, прийменників та прислівників можуть додаватись або відкидатися голосні звуки
відібрати (від + брати), переді мною — перед тобою, знову промовив — знов обізвався, пізніше сталося — пізніш усвідомив.
Прийменник з може мати форми із, зі, зрідка зо
1. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. (Т. Шевченко.)
2. Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. (М. Коцюбинський.)
Після приголосних вживаються частки би, же, після голосних —== б, ж==
зробив би — зробила б, як же — що ж.
Перед приголосними вживаються форми дієслів на -ся, перед голосними — на -сь.
Але після приголосних завжди пишеться -ся
У дієприслівниках, як правило, виступає форма -сь:
подивившись, звернувшись, дивлячись, зупиняючись.