9. Культура України XV1 ст.
Умови розвитку
Українська культура розвивалася в умовах перебування українських земель у складі Речі По-сполитої, Угорщини, Османської імперії.
Через Річ Посполиту українці взаємодіяли із західноєвропейською культурою, відчули вплив Відродження, Реформації та Контрреформації, гуманізму.
Виникнення та розвиток друкарства сприяли швидшому поширенню інформації та знань.
Поширилася закордонна вища освіта молоді в європейських університетах.
Українська літературна мова існувала в двох традиціях.
Церковнословʼянська, або словʼяноруська, використовувалась у церкві.
Староукраїнська (проста) мова була наближена до розмовної та широко вживана в урядових та судових документах, поезії, літописах.
Із середини XVI ст. простою мовою перекладають і церковні тексти, зокрема. Пересопницьке Євангеліє (1556-1561).
Книгодрукування
На українських землях його започаткував Іван Федорович.
1574р у Львові він видав «Апостол» і «Буквар», 1581 р. здійснив-перше повне друковане видання Біблії церковнословʼянською мовою — Острозьку Біблію.
Oceima
Початкові школи існували при церквах і монастирях.
З-поміж братських шкіл найкращими вважалися Львівська і Луцька. Діти бідняків і сироти навчались у них безкоштовно. В основу шкільної програми було покладено «сім вільних ми-стеців» — граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію, музику; велику увагу приділяли церковнословʼянській та літературній староукраїнській мовам, з іноземних — грецькій і латині.
Відкривалися протестантські, греко-католицькі, єзуїтські школи.
Від 1578 р. в Острозі працювала словʼяно-греко-латинська школа — Острозька колегія, створена з ініціативи Василя-Костянтина Острозького. Це був перший вищий навчальний заклад України, який очолював ректор Герасим Смотрицький. При Острозькій колегії працював видавничий гурток, на базі якого Іван Федоров здійснив видавництво «Букваря» та Острозької Біблії.
Архітектура й містобудування
Зазнали західноєвропейського впливу.
Поширилася регулярна забудова міст: чітке розташування головної площі круглої або квадратної форми, кварталів, прямих вулиць; у містах Центральної України (Київ, Чернігів тощо) зберігалося давнє планування, повʼязане з рельєфом місцевості.
На обличчя міст, особливо в Галичині, вплинуло європейське Відродження — ренесанс, адже в забудові міст брали участь архітектори-італійці. Відомими львівськими памʼятками того часу є вежа Корнякта, Успенська церква а також асамбль площі Рилок, до якого входять, зокрема, Чорна камʼяниця і будинок Корнякта,
У церковній архітектурі переважало дерево як дешевший матеріал. Приклад деревʼяного храмобудування — церква Зішестя Святого духа в Потеличі.
Зберігалося значення оборонних споруд — мурів, валів і ровів, елементи яких притаманні навіть церквам і монастирям. Основу фортифікації складали високі й міцні мури, на яких споруджували вежі — зокрема такі, які збереглися від Острозького замку.
Образотворче мистецтво
Скульптура представлена оздобленням архітектурних споруд та скульптурним портретом, який виконував роль надгробного памʼятника. Таким є надгробок Костянтинові Острозькому в Успенській церкві Києво-Печерської лаври.
Церковний живопис традиційно представлений фресками та іконописом, у які проникають ідеї Відродження. Центром українського іконопису був Перемишль. Представником цієї школи є Олексій Горошкович, автор ікони «Успіння Богородиці» (1547).
Зберігалися традиції книжкової мініатюри в оздобленні рукописних книг, зокрема Пересоп-ницького Євангелія.
Книгодрукування сприяє розвиткові гравюри — виду графіки, у якому зображення утворюється друкованим відтиском малюнка, нанесеного на дошку з каменю, дерева, металу. Перші гравюри — у львівському виданні «Апостола» І. Федорова (1514).