Exam Study Notes

ПІВНІЧНЕ МОРЕ

Зміст цього PDF-документа охоплює широкий спектр тем, починаючи від географічних назв і закінчуючи історичними подіями та визначеннями важливих соціально-економічних і політичних концепцій.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ (9 клас)

Інформація про підручник:

• Автори: О. В. Гісем, О. О. Мартинюк

• Видавництво: «Ранок», 2017

• Підручник рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ від 20.03.2017 № 417)

• Електронні матеріали розміщено на сайті interactive.ranok.com.ua

ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ПІДРУЧНИКА

• Підручник об’єднано у п’ять розділів та 28 параграфів.

• Виділено дати, поняття й терміни, та імена історичних діячів.

• Тлумачення найважливіших понять подано окремими врізками.

• Важливе значення мають історичні документи, схеми та ілюстрації.

• Параграфи завершуються висновками, які допоможуть вам визначити розглянуті в них провідні ідеї.

• Перевірити свої знання вам дозволять запитання, наведені після кожного параграфа.

• Словник основних термінів, загальна хронологічна таблиця та плани-схеми.

• Електронний освітній ресурс, на якому розміщено цікаву додаткову інформацію, фрагменти документів та запитання до них, тести для самоконтролю, що виконуються в режимі онлайн.

РУБРИКИ ПІДРУЧНИКА

• Пригадайте.

• Документи розповідають.

• Постать в історії.

• Цікаві факти.

• Висновки.

• Запитання і завдання. Перевірте, як ви запам’ятали. Подумайте і дайте відповідь. Виконайте завдання. Творче завдання.

§ 1. Місце другої частини Нового часу у всесвітній історії

• Хронологічні межі: кінець XVIII — початок XX ст.

• Період модернізації, формування індустріального суспільства в країнах Заходу.

• Суспільна модернізація: мирна (еволюційна) та немирна (революційна).

• Економічне життя індустріального суспільства:

  • Вільна конкуренція, кризи.

  • Зростання ролі промисловості; застосування сільськогосподарських машин.

  • Світова торгівля: поділ на провідні індустріальні країни Заходу та країни, що стали ринками збуту цих товарів і постачальниками сировини (країни Сходу та Латинської Америки).

• Зміни в політичному та соціальному житті:

  • Велика французька революція: ідеї свободи, рівності й братерства.

  • Правова держава: верховенство закону, політичні свободи і свобода підприємництва.

  • Демократія: виборність органів влади, загальне виборче право, поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову.

  • Республіки (парламентські або президентські) і монархії (парламентські або конституційні).

  • Політичні партії. Ідейні напрямки XIX ст.:

    • Консерватизм.

    • Лібералізм.

    • Радикалізм.

    • Націоналізм.

  • У соціальному житті західного індустріального суспільства важливе значення мали підприємці та наймані робітники.

  • Руйнація традиційної станової системи поділу суспільства; місце людини визначалося тим, чого вона досягла власними зусиллями.

  • Формування націй; національне відродження бездержавних народів.

• Людина в умовах індустріального суспільства:

  • Швидке зростання кількості населення.

  • Збільшення кількості жителів міст.

  • Міграційні процеси (еміграція та імміграція).

  • Боротьба жінок за емансипацію: в освіті, у правах на власність і виборчих правах (суфражистки).

  • Збільшення (із 20 млн осіб у 70-ті рр. ХІХ ст. до 40 млн у 1900 р.) і розшарування робітництва за рівнем доходів і кваліфікації.

  • Залучення до праці на підприємстві жінок і дітей (дискримінація в оплаті праці).

• Країни Сходу:

  • Традиційні суспільства мусульманської, індійсько-південноазіатської та китайсько-далекосхідної цивілізацій.

  • Посилення тиску країн Заходу, руйнування підвалин традиційних суспільств і поділ цього регіону на колонії, залежні держави та сфери впливу.

  • Національно-визвольна боротьба проти колонізаторів.

Основні дефініції:

• ${\text{Модернізація}}$ — зміни в суспільстві, пов’язані з необхідністю перетворення всіх сфер життя відповідно до вимог сучасності.

• ${\text{Індустріальне суспільство}}$ — суспільство, у якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості як основи та провідного сектору економіки й відповідних соціальних структур.

• ${\text{Громадянське рівноправ’я}}$ — користування населенням певної держави однаковими правами й обов’язками у статусі її громадян.

• ${\text{Парламентська демократія}}$ — форма здійснення народовладдя, за якої головним центром зосередження законодавчої діяльності в країні є парламент.

• ${\text{Нація}}$ — велика група людей, пов’язаних спільними традиціями і звичаями, почуттям соціальної однорідності та спільними інтересами. Її визначальними ознаками зазвичай вважають спільні мову, релігію, традиції, історію й більш-менш компактне територіальне розташування.

• ${\text{Національне відродження}}$ — процеси, пов’язані з пробудженням національної свідомості бездержавних народів Європи, що набули поширення в XIX ст. За змістом і формою національне відродження фактично було націотворенням.

• ${\text{Урбанізація}}$ — процес збільшення кількості міст і населення в них та посилення їхньої ролі в економічному й культурному житті суспільства.

• ${\text{Міграція}}$ — переселення людей, переміщення капіталів усередині країни та за її межі.

• ${\text{Еміграція}}$ — вимушене або добровільне переселення людей до інших країн з економічних, політичних або релігійних причин.

• ${\text{Імміграція}}$ — в’їзд іноземців до країни на тривале або постійне проживання.

• ${\text{Емансипація}}$ — звільнення від залежності, гніту; скасування обмежень, упередженого ставлення тощо. Емансипація жінок насамперед передбачала надання їм рівних із чоловіками прав у суспільному, трудовому й сімейному житті.

• ${\text{Суфражизм}}$ — жіночий рух за надання жінкам рівних із чоловіками виборчих прав.

• ${\text{Фемінізм}}$ — суспільний рух, який виступає за рівні права жінки в усіх сферах життя, захист особливих потреб жінки, що пов’язані з їхніми фізіологічними відмінностями від чоловіків.

• ${\text{Традиційне суспільство}}$ — суспільство, у якому над людиною панують споконвічні традиції та звичаї, де людина не уявляє себе окремо від природи. Таке суспільство негативно налаштоване до сприйняття будь-яких нововведень.

§ 2. Початок Великої французької революції кінця XVIII ст.

Франція наприкінці XVIII ст.:

• Аграрна країна із 25-мільйонним населенням.

• Переважна більшість селян були особисто вільними, але земля, якою вони користувалися, належала сеньйорам.

• У промисловості було поширене мануфактурне виробництво; промислова революція ще не відбулася.

• Активно розвивалася торгівля.

• Економічне становище погіршилося у 70-х рр. XVIII ст.

• Людовік XVI (1774—1792 рр.)