Змістових нотатки з матеріалів транскрипта

Методи досліджень

  • Порівняльно-описовий: порівнюємо зовнішній вигляд організмів; маніпуляцій з ними не проводимо.
  • Експериментальний: маніпуляції з організмами, зміна умов середовища, експерименти з окремими частинами організмів.
  • Моніторинг: спостереження за організмами або екосистемою протягом певного проміжку часу з висновками.
  • Моделювання: для процесів, які важко дослідити в природі, створюється макет (модель), яка досліджується.

Рівні організації життя (за зростанням від простого до складного)

  • Хімічні елементи та хімічні реакції, вірус(и).
  • Клітинний рівень: клітини, органели, одноклітинні організми (наприклад, бактерії).
  • Органний рівень: органи тварин і рослин.
  • Організмовий рівень: окремі цілісні організми (тварини, рослини, гриби, бактерії).
  • Популяційно-видовий рівень: група організмів одного виду.
  • Екосистемний (біогеоценотичний) рівень: група організмів та середовище їх існування.
  • Біосферний рівень: вся планета, кругообіг речовин та загальний потік енергії.

Групи хімічних елементів

  • Органогени (до 98% в складі організмів): C, O, H, N.
  • Макроелементи (до 1.9%): S, P, Ca, K, Na, Mg, Fe.
  • Мікроелементи (до 0.1%): F, Cu, Zn, Mn, I, Co.

Основні ознаки живого

  • Єдність хімічного складу (усі організми містять однакові основні елементи: O, H, N, C).
  • Основні ознаки живого:
    1) Саморегуляція
    2) Самооновлення
    3) Самовідтворення
    4) Рух
    5) Розвиток
    6) Подразливість (реагування на подразники)
    7) Мінливість
  • Джерела надходження та функції цих ознак залежать від біологічного контексту.

Хімічні елементи та їх значення

  • C: входить до складу молекул всіх органічних речовин.
  • O: бере участь у воді та реакціях окиснення.
  • H: у воді та органічних речовинах; бере участь у реакціях відновлення.
  • N: у білках, нуклеїнових кислотах, АТФ, ферментів і вітамінів.
  • K: транспортування речовин з клітини; регуляція ритму серця.
  • Ca: кістки; регуляція ритму серця; збудження м’язів; зсідання крові.
  • Na: транспорт речовин в клітину; реалізація подразливості.
  • Mg: компонент хлорофілу; активує ферменти енергетичного обміну.
  • Fe: компонент гемоглобіну та міоглобіну; ферменти дихання та фотосинтезу.
  • P (Р): входить до складу кісток, білків, нуклеїнових кислот, АТФ.
  • Cl: участь у складі шлункового соку; регуляція складу плазми.
  • S: входить до складу сірковмісних амінокислот та вітаміну B1.
  • F (фтор): входить до складу емалі зубів.
  • I: входить до складу гормонів щитоподібної залози (тироксин).
  • Cu: компонент гемоціаніну у молюсків; участь у диханні та фотосинтезі.
  • Co: входить до складу вітаміну B12 (ціанокобаламін).
  • Si: входить до складу черепашок радіолярій, стінок хвощів, панцирів діатомей.

Наслідки нестачі або надлишку біоелементів (у людини)

  • Йод: нестача — ендемічний зоб; надлишок — йодизм.
  • Флуор: нестача — руйнування емалі зубів; надлишок — флюороз.
  • Fe: нестача — анемія, кровотечі; надлишок — сидероз.
  • Ca: нестача — остеопороз; надлишок — сечокам’яна хвороба.
  • Кальцій.
  • Калій: нестача — серцеві напади, виразкова хвороба, безпліддя.
  • Si: вплив на пиловий процес; силікоз за вдихання пилу з діоксидом силіцію.
  • Pb (свинець): надлишок — отруєння, анемія, сатурнізм (недокрів’я).
  • Hg (ртуть): хронічне отруєння — мінаматизм (меркуліалізм).
  • Інші біонеорганічні речовини та їх значення: HCl, H2SO4, NH3, CO2, O2, O3, SiO2, H2O2.
    • HCl: у складі шлункового соку; активує ферменти; джерело аніонів цитоплазми.
    • H2SO4: надає розчинність нерозчинним речовинам.
    • NH3: кінцевий продукт обміну нітрогенвмісних сполук.
    • CO2: кінцевий продукт окиснення; регуляція дихання; вихідна сполука фотосинтезу.
    • O2: акцептор електронів у диханні; кінцевий продукт фотосинтезу.
    • O3: утворює озоновий екран, захищає від ультрафіолету.
    • SiO2: участь у побудові черепашок та клітинних стінок.
    • H2O2: продукт окиснення; може бути токсичним; розщеплюється каталазою.

Біополімери

  • Біополімери — високомолекулярні органічні сполуки, які складаються з великої кількості мономерів.
  • Білки, вуглеводи та нуклеїнові кислоти — полімери. Ліпіди не є полімери (не складаються з великої кількості повторюваних елементів).
  • Види розчинностей біополімерів:
    • Гідрофобний: розчиняються в неполярних розчинниках.
    • Гідрофільний: розчиняються у воді.
    • Амфіфільний: частина молекули розчиняється, інша — ні.
  • Буси (monomers) — одиниця побудови:
    • Білки: амінокислоти
    • Вуглеводи: моносахариди
    • Нуклеїнові кислоти: нуклеотиди
  • Термінологія біополімерів:
    • Полімер — довга лінійна молекула з повторюваними одиницями.
    • БУСИ — мономери, одиниці біополімерів.

Хімічні зв'язки

  • Ковалентний зв'язок: сильний зв'язок; задіяні спільні пари електронів, які утримують атоми в молекулі.
  • Невалентні зв'язки:
    • Водневий зв'язок: між позитивно зарядною Гідрогрупою однієї молекули та відсутньою або негативною групою іншої.
    • Йонний зв'язок: між групами з різко різними зарядами (не розчиняються у воді).
    • Гідрофобні взаємодії: між гідрофобними частинами молекул.
  • Таким чином: ковалентний зв'язок — основа стабільних структур; нековалентні взаємодії підтримують форму та динаміку біополімерів.

Вуглеводи

  • МОНОСАХАРИДИ: мають від 3 до 10 атомів карбону.
  • ОЛІГОСАХАРИДИ: 2–10 залишків моносахаридів, зв'язані глікозидним зв’язком.
  • ПОЛІСАХАРИДИ: більше ніж 10 залишків моносахаридів.
  • Властивості:
    • Солодкий смак; добре розчиняються у воді; кристалізуються.
  • Дисахариди (приклади): несолодкі або не кристалізуються; гідрофобні в певних контекстах.
  • Приклади моносахаридів: Рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза, галактоза.
  • Приклади дисахаридів: сахароза = глюкоза + фруктоза; лактоза = глюкоза + галактоза.
  • Приклади полісахаридів: крохмаль, целюлоза, глікоген, хітин.
  • Функції:
    • Рибоза, дезоксирибоза — структурна роль.
    • Глюкоза, фруктоза — енергетична функція; поживна роль.
    • Сахароза для клітин рослин; лактоза для малят ссавців.
    • Крохмаль та глікоген — резервна (енергетична) функція; крохмаль — у рослин, глікоген — у тварин та грибів.
    • Целюлоза — структурна роль у клітинних стінках рослин; хітин — структурна роль у грибів.
  • Вуглеводи — основні біополімери з різною біологічною роллю.

Ліпіди

  • Ліпіди — гідрофобні, неполярні макромолекули; утворюються з вищих жирних кислот та спиртів.
  • Розчиняються в неполярних розчинниках (бензин, ацетон тощо).
  • Ліпіди не є біополімерами (не мають великої кількості повторюваних елементів).
  • Види ліпідів:
    • Воски: вищі жирні кислоти + одноатомні спирти; утворюють захисну кутикулу на листках та плодах, стільники бджіл, підвищують плавучість китів.
    • Жири: вищі жирні кислоти + триатомний спирт гліцерол; рослинні та тваринні джерела.
    • Фосфоліпіди: ліпіди + залишок фосфорної кислоти; утворюють клітинні мембрани.
    • Стероїди: похідні холестеролу; включають статеві гормони та гормони кори надниркових залоз.

Захисні та інші функції ліпідів

  • Захисна й амортизуюча функції; теплоізоляція; регуляторна та енергетична роль.
  • Ендогенне джерело води за рахунок низької теплопровідності (не проводять тепло і зберігають його).
  • Деякі гормони утворюються із жирів (стероїдні гормони).
  • Фосфоліпіди утворюють мембрани клітин.
  • Розщеплення ліпідів може призводити до утворення молекул води.

Складні біополімери

  • Розщеплення енергії:
    • Розщеплення 1 г вуглеводів = 17.6extkJ17.6 ext{ kJ} енергії.
    • Розщеплення 1 г ліпідів = 38.9extkJ38.9 ext{ kJ} енергії.
  • Складні ліпіди:
    • Гліколіпід = ліпід + вуглевод (частка ліпіду переважає).
    • Ліпопротеїн = ліпід + білок (білкова частка переважає).
  • Складні вуглеводи:
    • Глікопротеїн = вуглевод + білок (білкова частка переважає).
    • Протеоглікан = вуглевод + білок (вуглеводна частка переважає).
  • Позначення в біополімерах:
    • «ЛІПО» — ліпідна частина молекули
    • «ГЛІКО» — вуглеводна частина молекули
    • «ПРОТЕО» — білкова частина молекули
    • «НУКЛЕО» — частина нуклеїнової кислоти

Найважливіше запамʼятати

  • Рівні організації життя та об’єкти, що знаходяться на кожному рівні.
  • Функції виділених хімічних елементів (таблиця на сторінці 4).
  • Поняття біополімери: класифікація, функції та приклади вуглеводів.
  • Основи будови та ролі ліпідів та складних біополімерів.
  • Основні типи біополімерів та їх позначення (ЛІПО, ГЛІКО, ПРОТЕО, НУКЛЕО).
  • Енергетична цінність розщеплення основних макромолекул:
    • 17.6extkJ/g17.6 ext{ kJ/g} для вуглеводів,
    • 38.9extkJ/g38.9 ext{ kJ/g} для ліпідів.

Зв’язки з попередніми темами та реальним світом

  • Роль біополімерів у структурі клітин та тканин (клітинна стінка, мембрани, зберігання енергії).
  • Значення елементів для медицини та здоров’я (йод, кальцій, залізо тощо).
  • Енергетичні витрати організмів під час обміну речовин.
  • Етичні/практичні аспекти: вплив дієт на рівні елементів та біополімерів; використання моделей (моделювання) для прогнозів екологічних процесів.

Примітки щодо формул та чисел

  • Енергія розщеплення:
    • extРозщеплення1гвуглеводів=17.6extkJext{Розщеплення 1 г вуглеводів} = 17.6 ext{ kJ}
    • extРозщеплення1гліпідів=38.9extkJext{Розщеплення 1 г ліпідів} = 38.9 ext{ kJ}
  • Вуглеводи й ліпіди як основні біополімери за їх роллю в живих організмах включно з енергетичною функцією та структурною роллю.