зх укр 18 століття

Конспект: Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX ст.

Соціально-економічне становище:

  • 1867 р. – створено Австро-Угорську імперію. Влада імператора Габсбургів обмежена парламентом (рейхстагом).

  • Галицький обласний сейм розпочав роботу у Львові в 1861 р. Буковина мала обмежене самоврядування, а Закарпаття керувалося з Будапешта.

  • Промисловість: слаборозвинена. Основні галузі – нафтова (Борислав, Дрогобич), солеварна, озокеритна, лісозаготівельна.

Причини трудової міграції:

  • Аграрне перенаселення, малоземелля, безземелля.

  • Слабкість місцевої промисловості, низькі заробітки.

  • Політичне безправ’я та національне гноблення.

  • Основні напрямки міграції: США, Канада, Бразилія, Аргентина, Австралія.

Кооперативний рух:

  • Започаткований для підтримки селянства. Засновували кооперативи для захисту від лихварства, сприяння купівлі землі та збуту продукції.

  • 1883 р. – перший кооператив «Народна торгівля» (Василь Нагірний).

  • Створення страхових і кредитних товариств («Дністер», «Віра»).

Суспільно-політичні рухи:

  • В центрі – національне питання. Польська мова домінувала в освіті та управлінні.

  • Москвофіли: орієнтація на Росію, заперечення існування української нації.

  • Народовці: орієнтація на український народ, розвиток української мови, пробудження національної свідомості.

Культурно-освітня діяльність:

  • Товариство «Просвіта» (1868 р.): відкриття читалень, бібліотек, видання творів українських письменників, проведення театральних вистав.

  • Літературне товариство ім. Т. Шевченка (1873 р.): з 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка (очолював М. Грушевський).

Ось конспект за документом про українські землі у складі Австрійської імперії на початку XIX століття:

Західноукраїнські землі під час «Весни народів» (1848-1849 рр.)

  • Весна народів – революційні події в Європі, розпочаті Лютневою революцією 1848 р. у Франції.

  • 25 квітня 1848 р. – Австрія стала конституційною монархією.

  • Укази про звільнення селян від панщини:

    • У Галичині – 22 квітня 1848 р.

    • У Буковині – серпень 1848 р.

    • На Закарпатті – 1853 р.

  • Сервітут – право поміщиків на користування лісами та пасовиськами.

Львів і «Весна народів»

  • Галицькі поляки створили Центральну Раду Народову.

    • Мета: автономія Польщі в кордонах 1772 року.

  • Українці відповіли створенням Головної Руської Ради (2 травня 1848 р.):

    • Лідер – Григорій Яхимович.

    • Перша політична організація українців у Галичині.

    • Цілі:

      • Зрівняння прав греко-католиків із католиками.

      • Відокремлення Східної Галичини від Західної.

      • Українцям доступ до державних посад.

Досягнення Головної Руської Ради

  • Символіка: затверджено герб і прапор.

  • Газета: «Зоря галицька» – перше видання українською мовою.

  • Петиція: вимога відокремлення Східної Галичини.

  • Освіта:

    • Відкриття кафедри української мови у Львівському університеті.

    • Заснування «Галицько-руської матиці» (1848 р.).

    • Проведення Собору руських учених у Львові.

  • Створення національної гвардії.

Протистояння і придушення

  • Галицькі поляки створили Руський собор (травень 1848 р.).

  • 1 листопада 1848 р. – придушення польського повстання у Львові.

  • Липень 1849 р. – Буковину визнано окремим коронним краєм.

  • Влітку 1851 р. – заборона діяльності Головної Руської Ради.

Національне відродження Закарпаття

  • Будителі – діячі культурного відродження:

    • Олександр Духнович.

    • Адольф Добрянський (вимога об'єднання Закарпаття зі Східною Галичиною).

Хронологія подій

  • 1816 р. – створення освітнього товариства греко-католицьких священиків.

  • 1833-1837 рр. – діяльність гуртка «Руська трійця».

  • 1837 р. – видання «Русалки Дністрової».

  • 1848 р. – скасування панщини, утворення Головної Руської Ради, видання «Зорі галицької».

Якщо потрібні уточнення або додаткові розділи, дайте знати!