Анатомічна та функціональна структура мозку
Анатомічна будова головного мозку
Стовбур мозку: виконує роль комунікаційного вузла між спинним мозком і вищими структурами мозку. Стовбур мозку складається з трьох частин:
Довгастий мозок (medulla oblongata): є найнижчою частиною, регулює життєво важливі мимовільні процеси, такі як:
Дихання: два центральні генератори патернів.
Серцевий ритм.
Тиск крові.
Міст (pons): забезпечує зв'язок із мозочком, бере участь у:
Сні
Збудженні
Рівновазі та поставі.
Середній мозок (mesencephalon): модуляція зорових сигналів (верхній горбок для локалізації об'єктів та поворотів очей/голови).
Ретикулярна формація: регулює свідомість.
Блакитна пляма: відповідає за тривогу (норадреналін).
Чорна субстанція: дофамін (рух, мотивація).
Ядра шва: серотонін (настрій, сон).
Мозочок
Мозочок (cerebellum): містить більше нейронів, ніж обидві півкулі великого мозку разом. Має:
Три шари кори:
Гранулярний: вхідні інтернейрони.
Молекулярний.
Пуркіньє: гігантські вихідні нейрони, інтегрують сигнали та передають до стовбура/кори.
Основні функції:
Координація рухів (точність, плавність, баланс).
Пошкодження мозочка викликає атаксію (неточні рухи).
Гіпотеза: мозочок будує прогнозні моделі рухів.
Проміжний мозок (діенцефалон)
Гіпоталамус: підтримує гомеостаз через ядра, які генерують "основні потяги" (голод, спрага, температура, сон, секс).
Інтегрує вісцеральні/гормональні сигнали.
Координує вегетативні та ендокринні реакції через гіпофіз.
Таламус: релейна станція, перемикає сенсорні сигнали:
Зорове - до латерального колінчастого тіла (V1).
Слухове - до A1.
Важливість: внутрішньоламінарні ядра - регулюють пильність,
ретикулярне - гальмування для фокусу уваги.
Кора головного мозку
Кора головного мозку: звивиста оболонка сірої речовини (борозни і звивини збільшують площу).
Поділена на півкулі з чотирма частками:
Лобова частка: команди руху (моторна кора, префронтальна для планування/когніції).
Тім'яна частка: соматосенсорна (просторова локалізація, форми).
Потилична частка: відповідає за зорові сигнали (форма, колір, рух).
Скронева частка: слух, розпізнавання об'єктів.
Поясна звивина: контроль вісцеральних моторних функцій.
Підкіркові структури
Базальні ганглії: ініціюють рухи та мотивацію через прямі/непрямі шляхи з корою/таламусом.
Лімбічна система: об'єднує внутрішній/зовнішній світ, включаючи:
Амигдала: емоції/страх/мотивація.
Гіпокамп: пам'ять та навігація, емоційно забарвлені спогади.
Центральна нервова система (ЦНС) та периферична нервова система (ПНС)
Функціональна специфічність ЦНС
Центральна нервова система (ЦНС): обробляє сенсорну інформацію, інтегрує, генерує моторні команди.
Спинний мозок: формування примітивних рефлексів (приклад: відсмикування руки від гарячого).
Сіра речовина: тіла нейронів; біла речовина: аксонні тракти.
Функціональна специфічність ПНС
Периферична нервова система (ПНС): мережа кур'єрів, доставляє сигнали до ЦНС і назад.
Соматична система: керує довільними рухами (еференти до скелетних м'язів).
Автономна система: регулює автоматичні функції внутрішніх органів.
Підрозділи: симпатична (реакція "бий або біжи") та парасимпатична ("відпочинок і травлення").
Сегментарна організація та інтеграція ПНС
Кожен сегмент спинного мозку пов'язаний з нервами локальних входів/виходів.
Онтогенез нервової системи
Онтогенез: розвиток нервової системи від ембріонального етапу до дорослого стану.
Нейруляція: формування нейральної трубки, важливий етап, ризик дефектів при неправильному закритті.
Проліферація та міграція нейронів: формування та рух нейронів до кори через радіальні гліальні клітини.
Синптогенез: процес формування синапсів, що триває до 27-го тижня вагітності.
Нейрони та синапси
Передача імпульсів
Нервовий імпульс передається через електричні та хімічні сигнали.
Нейрон: складається з соми, дендритів, аксона.
Мембранний потенціал: стан спокою -70 мВ.
Потенціал дії: швидка деполяризація та реполяризація мембрани аксона.
Хімічна передача: нейротрансмітери зв'язуються з рецепторами постсинаптичного нейрона.
Важливість синапсів для нейронної комунікації.
Емоційна пам'ять
Амигдала: ключова для емоційної пам'яті, реагує на позитивні та негативні стимули. У зв'язку з агресивною поведінкою та тривогою.
Гіпокамп: впливає на пам'ять, структурує спогади, особливо емоційно забарвлені.
Префронтальна кора: веде контроль емоцій, імпульсів, управління тонусом м'язів, прийняття рішень.
Заключні зауваження
Регуляція емоцій, наприклад, через гіпоталамус (гомеостаз) та таламус (сенсорна інформація).
Зв'язок між різними структурами мозку, які впливають на формування пам'яті та емоцій.
Значення нейротрансмітерів у регулюванні поведінки та мотивації.
швидко:
Стовбур мозку (Survival)
Довгастий мозок: дихання, серцевий ритм, тиск.
Міст: сон, рівновага, зв’язок із мозочком.
Середній мозок: зорові та слухові орієнтири.
Нейротрансмітерні центри:
Блакитна пляма: норадреналін (тривога).
Чорна субстанція: дофамін (рух, мотивація).
Ядра шва: серотонін (настрій, сон).
Мозочок (Coordination)
Функція: координація, баланс, плавність рухів.
Атаксія: симптом пошкодження (некоординовані рухи).
Клітини Пуркіньє: основна вихідна ланка.
Проміжний мозок (Management)
Гіпоталамус: гомеостаз (голод, спрага, температура, секс), регуляція через гіпофіз.
Таламус: релейна станція, розсилає сенсорні сигнали (зір до V1V1, слух до A1A1).
Кора головного мозку (High-level cognitive)
Лобова частка: моторика, планування, прийняття рішень.
Тім’яна частка: соматосенсорика (відчуття тіла), простір.
Потилична частка: зорова обробка.
Скронева частка: слух, розпізнавання об’єктів.
Лімбічна система та Базальні ганглії
Амигдала: емоції, страх.
Гіпокамп: пам’ять, навігація, формування спогадів.
Базальні ганглії: ініціація рухів.
Нервова система (ЦНС та ПНС)
ЦНС центральна: мозок + спинний мозок. виступає як головний центр управління організмом. Вона відповідає за обробку вхідної сенсорної інформації, її інтеграцію та формування команд для виконання.
ПНС периферична: виконує роль комунікаційної мережі, що доставляє сигнали від рецепторів до ЦНС і назад до робочих органів.
Соматична: довільні рухи.
Автономна (вегетативна): саморегульована система, що контролює роботу внутрішніх органів, судин та залоз без прямого свідомого контролю.
- Симпатична: Активується при стресі та фізичних навантаженнях. Реалізує стратегію «бий або біжи». Підвищує частоту серцевих скорочень, розширює зіниці та гальмує травлення.
- Парасимпатична: «відпочинок і травлення». Відповідає за стан спокою та накопичення ресурсів. Знижує артеріальний тиск, сповільнює серцебиття та стимулює травні процеси.
Нейрофізіологія
Потенціал спокою: −70 мВ−70 мВ.
Потенціал дії: деполяризація мембрани аксона.
Синптогенез: активно триває до 2727-го тижня вагітності.
Гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову вісь (ГГН-вісь):
Гіпоталамус: як зазначено у ваших нотатках, він підтримує гомеостаз. При стресі він виділяє сигнальну речовину (кортиколіберин).
Гіпофіз: отримує сигнал від гіпоталамуса і виділяє в кров АКТГ (адренокортикотропний гормон).3
Наднирники: реагують на цей гормон і виділяють кортизол у системний кровотік.
Отже, «команда» на виділення кортизолу йде від гіпоталамуса, а сам гормон циркулює в крові та впливає на весь організм, включаючи мозок (наприклад, на гіпокамп, де він може впливати на формування пам'яті).