Україна під час Другої світової війни (1939–1942)
Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною та початок Другої світової війни
- Дипломатичні домовленості: 23 серпня 1939 р. між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад, відомий в історії як пакт Ріббентропа — Молотова. Документ супроводжувався додатковими таємними протоколами.
- Суть таємного протоколу:
* Документ передбачав поділ сфер інтересів у Східній Європі.
* Розмежування територій мало проходити по лініях річок Нарев, Вісла та Сян.
* Сфера СРСР: Латвія, Естонія, Фінляндія, Бессарабія.
* Сфера Німеччини: Литва та західна частина Польщі.
- Хронологія початку війни:
* Друга світова війна: 1.09.1939 – 2.09.1945.
* Протиборчі сторони: Антигітлерівська коаліція (Польща, Англія, Франція, США) проти держав Осі (Німеччина, Японія, Італія).
* 1 вересня 1939 р. – напад Гітлера на Польщу, фактичний початок світової війни.
* 17 вересня 1939 р. – вступ СРСР на територію Польщі.
Вторгнення СРСР до Польщі та територіальний поділ
- «Визвольний похід»: Окупація польських територій частинами Червоної армії розпочалася під командуванням Семена Тимошенка (Український фронт).
- Офіційне виправдання: Радянська пропаганда стверджувала про необхідність «надати допомогу українцям перед загрозою, що насунулася».
- Хід подій:
* 17 вересня – вхід військ на польську територію.
* 22 вересня – захоплення міста Львів.
* Кінець вересня – повне взяття під контроль територій згідно з попередніми домовленостями.
* Пропагандистська назва подій – «Золотий вересень».
- Договір «Про дружбу, кордон і співробітництво»:
* Підписаний 28 вересня 1939 р. між двома тоталітарними режимами.
* Змінив кордон в окупованій Польщі: нова лінія пройшла приблизно по річках Західний Буг — Сян.
* Внаслідок перегляду до Німеччини відійшли етнічні українські землі: Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина.
- Військова співпраця: 22 вересня в місті Брест-Литовськ відбувся спільний парад Вермахту та Червоної Армії на честь успішного захоплення польської держави.
Включення західноукраїнських земель до складу УРСР та процес радянізації
- Адміністративний устрій: На приєднаних у 1939 р. територіях було створено 6 областей:
1. Волинська
2. Дрогобицька
3. Львівська
4. Рівненська
5. Станіславська (нині Івано-Франківська)
6. Тернопільська
- Юридичне оформлення:
* Жовтень 1939 р. – проведення виборів до Народних зборів Західної України, які прийняли декларацію про встановлення радянської влади та прохання про возз’єднання з УРСР.
* 1 листопада 1939 р. – офіційне включення Східної Галичини та Західної Волині до складу УРСР.
- Подальші територіальні зміни ($1940$ р.):
* Червень 1940 р. – зайняття радянськими військами Північної Буковини та Бессарабії.
* 2 серпня 1940 р. – створення Молдавської РСР (включено Придністров’я).
* До складу УРСР передано: Північну Буковину та Північну Бессарабію (створено Чернівецьку область), а також Південну Бессарабію (створено Ізмаїльську область).
- Радянізація: Процес насадження радянської моделі в усіх сферах життя.
* Заходи: Націоналізація підприємств, подолання безробіття, зростання зарплат, передача землі селянам.
* Соціальна сфера: Безкоштовна освіта і медицина, ліквідація неписьменності, формальна українізація освіти.
* Репресивна політика: Заборона всіх політичних партій, громадських організацій (включаючи «Просвіти»), депортація «небажаних елементів».
* Наслідок: Жорстокість режиму зміцнила прагнення населення до створення незалежної соборної України.
Початок німецько-радянської війни та мобілізаційні заходи
- Основні факти:
* Дата початку: 22 червня 1941 р. (напад Німеччини та союзників на СРСР).
* Радянська назва (в історіографії СРСР): Велика Вітчизняна війна.
* План «Барбаросса»: Стратегія «блискавичної війни» (Blitzkrieg), що передбачала знищення Червоної армії за короткий термін і вихід на лінію Архангельськ — Астрахань.
* Мета Німеччини щодо України: створення плацдарму та використання ресурсів.
- Реакція СРСР:
* Запровадження воєнного стану.
* Створення ДКО (Державний комітет оборони) на чолі з Й. Сталіним.
* Мобілізація: з України до Червоної армії було призвано близько 2000000 осіб.
* Створення загонів народного ополчення та будівництво оборонних споруд.
* Тактика «випаленої землі»: Евакуація цінностей та знищення всього, що не можна вивезти (включаючи запаси їжі та інфраструктуру, необхідну для виживання цивільних).
Злочини комуністичного режиму та трагедія на Дніпрогесі
- Позасудові розправи: У перші місяці війни НКВС розстріляло десятки тисяч в’язнів тюрем у Західній Україні без суду, використовуючи жорстокі катування.
- Підрив Дніпрогесу:
* Відбувся 18 серпня 1941 р. під час відступу із Запоріжжя.
* Операцію проводило командування підривників спецслужб.
* Відсутність попередження: Ані місцеве населення, ані військове керівництво не були поінформовані про вибух.
* Наслідки: Знищення машинного залу, зупинка промисловості Запоріжжя.
* Людські втрати: Кількість загиблих серед червоноармійців та цивільних оцінюється від 20000 до 80000 — 120000 осіб.
Перебіг бойових дій та оборонні операції в Україні ($1941$–$1942$ рр.)
- Наступ ворога: Україну атакувала німецька група армій «Південь» під командуванням Г. Рундштедта.
- Танкова битва: У червні 1941 р. в районі міст Рівне — Дубно — Броди — Луцьк відбулася найбільша танкова битва початку війни, де радянські війська зазнали поразки.
- Ключові оборонні пункти:
* Київська оборонна операція: Тривала 72 дні. Захоплено 19 вересня 1941 р. Через помилки Сталіна Південно-Західний фронт під командуванням Михайла Кирпоноса потрапив в оточення. У полон потрапило понад 665000 осіб.
* Оборона Одеси: Тривала 73 дні, місто захоплено 16 жовтня 1941 р.
* Оборона Севастополя: Тривала 250 днів, місто захоплено 4 липня 1942 р.
- Повна окупація:
* Травень 1942 р. – невдачі радянських військ під Харковом та на Керченському півострові.
* 22 липня 1942 р. – після взяття міста Свердловськ вся територія УРСР опинилася під нацистською окупацією.
Причини поразок Червоної Армії на початковому етапі
- Стратегічні прорахунки: Керівництво СРСР очікувало перемоги «малою кров’ю» на території ворога.
- Кадровий голод: Репресії 1937–1938 рр. знищили досвідчений командний склад.
- Технічні фактори: Військова та технічна відсталість, відсутність оборонних споруд на нових західних кордонах.
- Соціальні фактори: Антирадянські настрої серед частини населення.
- Жорсткі заходи контролю:
* Загороджувальні загони: Війська НКВС, що мали зупиняти відступаючі частини кулеметним вогнем.
* Липень 1942 р. – наказ № 227 «Ні кроку назад».
* Створення штрафних батальйонів та дозвіл розстрілювати на місці «панікерів і боягузів».