Дуалістична угода 1867 р. та її наслідки для українців

• Постановка питання:

  • Після поразки Австрії у війні з П'ємонтом та Францією у 1859 р. та з Пруссією та Італією у 1866 р. Австрія стала свідком загрози нових визвольних повстань.

  • Імператор та його уряд зробили певні поступки народам, які населяли країну.

• Дуалістична угода 1867 року:

  • Австрія та Угорщина підписали угоду, що призвела до утворення Австро-Угорської імперії, яка була дуалістичною (двоїстою).

  • Імператор Габсбургів став одночасно королем Угорщини.

  • Проголосили рівноправність народів у державних установах, судах та освіті.

  • Влада імператора була обмежена виборними органами: Рейхстагом в Австрії та Сеймом в Угорщині.

  • Австро-Угорщина вже не була абсолютною монархією, а стала конституційною.

• Адміністративний поділ західноукраїнських земель:

  • Після 1867 року західноукраїнські землі були розділені на дві частини:

  • Галичина і Буковина (входили до Австрії).

  • Закарпаття (входило до Угорщини).

  • Галичина мала обмежену внутрішню автономію, але уряд відмовився ділити її на Східну (українську) і Західну (польську).

  • Керівники Галичини призначались імперською владою, зокрема, більшість намісників були поляками.

• Суспільно-політичний рух:

  • У другій половині ХІХ ст. під час розвитку суспільно-політичного руху у західноукраїнських землях виділяються два основні напрямки:

  • Москвофіли:

    • Вірили у союз України з Росією.

  • Народовці:

    • Вважали українців окремою нацією і працювали на захист їхніх інтересів.

Дослідження наслідків дуалістичної угоди 1867 р.

• Ярослав Грицак (український історик):

  • «Стосовно Галичини австро-угорський компроміс австро-польським компромісом. Намісник Галичини призначався з польської аристократії, а в Відні залишався окремий міністр для справ Галичини. Вся соціальна, економічна, освітня політика була спрямована на задоволення польських інтересів. Українські посли мали лише 15% місць у Галицькому сеймі.»

Політичне життя Галичини після угоди

1. Вплив угоди на політичне життя Галичини.

2. Старорусини:

   • Група інтелігенції, яка намагалася довести свою давню політичну і культурну історію, пов'язуючи її з Київською Руссю.

3. Москвофіли:

   • Інша частина інтелігенції, сприймала українське та російське минуле як спільне.

   • Шукали підтримки у Росії, заперечуючи окремість української нації, виступаючи за «єдиний общерусский народ».

Москвофільський рух

• Причини:

  • Більшість діячів Головної Руської Ради перейшли в Москвофільство.

• Основні особистості:

  • Денис Зубрицький, Михайло Качковський: діяли в Галичині.

  • Касіян Богатирець, Адольф Добрянський: діяли на Буковині і Закарпатті.

• Організації:

  • «Руська Рада» була заснована у 1870 році, проголосивши себе представником усіх українців.

Причини падіння авторитету москвофілів

• Гнилицька справа (1880-ті роки):

  • Мешканці села Гнилички хотіли відкрити власну церкву.

  • Перехід у православ'я був розцінений як визнання російської зверхності.

• Справа Ольги Грабар:

  • Виявлення фінансування москвофілів з території Російської імперії тривало після розгляду справи.

Український національний рух: Народовці

• На початку 1860-х років нове покоління української інтелігенції почало активно діяти.

  • Входили до складу: Володимир і Олександр Барвінські, Юліан Романчук.

• Основні мови:

  • Вважали українців частиною слов'янських народів, прагнули розвитку української мови та культури.

• Часописи:

  • Видавали «Правда», «Вечорниці», «Мета», «Нива».

  • Газета «Діло» стала основним друкованим органом.

Культурно-освітнє товариство «Просвіта»

• Заснування: 1868 р.

• Основні заняття:

  • Друк популярної літератури, організація читальних, курси грамоти.

  • Кількість осередків наприкінці ХІХ ст. - 19.

Співпраця між Наддніпрянщиною і Галичиною

• Взаємодія:

  • Громадівці з Наддніпрянщини і народовці з Галичини прагнули об’єднати зусилля.

• Літературне товариство ім. Т. Шевченка:

  • засноване у Львові в 1873 р., пізніше реорганізоване у Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ).

  • Очолював Михайло Грушевський у 1897 – 1913 рр.

Біографія Олександра та Володимира Барвінських

• Олександр Барвінський (1847-1926):

  • Сім'я: священик, шляхетський рід.

  • Освіта: закінчив Львівський університет.

  • Громадська діяльність: очолення «Руського Товариства Педагогічного».

• Володимир Барвінський (1850-1883):

  • Один із лідерів народовців.

  • Співзасновник товариства «Просвіта», перший редактор газети «Діло».

Михайло Грушевський

• Біографія: народився 29 вересня 1866 р.

• Освіта: закінчив історико-філологічний факультет Київського університету.

• Громадська діяльність:

  • Очолював кафедру східноєвропейської історії у Львівському університеті.

  • Редагував «Записки НТШ».

  • Співзасновник Української національно-демократичної партії (УНДП).

Жінка в історії: Єлизавета Скоропадська-Милорадович

• Походження: донька полтавського губернського маршала Івана Скоропадського.

• Діяльність: активна діячка Громади, фінансувала видавництва, гімназії.

• Заснування Літературного товариства: у Львові з її фінансуванням у 1873 році.